Відмінності між версіями «Сіпуга»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Сіпуга, -ги, '''''м. ''= '''Сіпака. '''Грин. II. 165. ''Тут сіпуга, війтп’янюга вже не докучає. ''КС. 1882...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | == Словник Грінченка == | ||
'''Сіпуга, -ги, '''''м. ''= '''Сіпака. '''Грин. II. 165. ''Тут сіпуга, війтп’янюга вже не докучає. ''КС. 1882. IX. 568. | '''Сіпуга, -ги, '''''м. ''= '''Сіпака. '''Грин. II. 165. ''Тут сіпуга, війтп’янюга вже не докучає. ''КС. 1882. IX. 568. | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | === Академічний тлумачний словник === | ||
| + | |||
| + | '''Сіпуга - | ||
| + | ''' | ||
| + | |||
| + | 1. Доскіпливий, уїдливий начальник. | ||
| + | |||
| + | Приклад у літературі : | ||
| + | Карпо чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий сіпака, може, його боятимуться хоч баби та молодиці, — говорила громада (Нечуй-Левицький, II, 1956, 366). | ||
| + | |||
| + | 2. Посіпака. | ||
| + | |||
| + | Приклад у літературі: | ||
| + | |||
| + | Довго ми дивились На те, як мучили, глумились Сіпаки панські над попом, Як він, не кажучи й словечка, Коривсь, хилився, мов овечка (Іван Франко, X, 1954, 321); | ||
| + | По церквах — кадило й чад, А сіпаки вірні Б'ють і мучать села хирні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 453). | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Sipaka06.11.jpg| | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
| + | == Використана література == | ||
| + | |||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/sipaka | ||
[[Категорія:Сі]] | [[Категорія:Сі]] | ||
Версія за 21:51, 6 листопада 2018
Зміст
Словник Грінченка
Сіпуга, -ги, м. = Сіпака. Грин. II. 165. Тут сіпуга, війтп’янюга вже не докучає. КС. 1882. IX. 568.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
Сіпуга -
1. Доскіпливий, уїдливий начальник.
Приклад у літературі : Карпо чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий сіпака, може, його боятимуться хоч баби та молодиці, — говорила громада (Нечуй-Левицький, II, 1956, 366).
2. Посіпака.
Приклад у літературі:
Довго ми дивились На те, як мучили, глумились Сіпаки панські над попом, Як він, не кажучи й словечка, Коривсь, хилився, мов овечка (Іван Франко, X, 1954, 321); По церквах — кадило й чад, А сіпаки вірні Б'ють і мучать села хирні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 453).
