Відмінності між версіями «Шмат»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Словник синонімів)
(Словник синонімів)
Рядок 9: Рядок 9:
 
=== Словник синонімів ===
 
=== Словник синонімів ===
 
ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́Крозм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. білизни, два відрізи на шинелю (Григорій Тютюнник); Кайдашиха витягла з скрині чималий шматок полотна (І. Нечуй-Левицький); Мовби взяв хтось за чотири кінці величезний шмат небіленого полотна і вкрив ним розлогу долину (П. Колесник); - Витчеш сукна, - каже, - кусків зо два (А. Тесленко); На прилавку .. лежало кілька сувоїв квітчастої шовкової матерії (С. Добровольський); Раптом прибіг Глянцер і зразу ж спитав за непродані купони (П. Козланюк). - Пор. суві́й..
 
ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́Крозм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. білизни, два відрізи на шинелю (Григорій Тютюнник); Кайдашиха витягла з скрині чималий шматок полотна (І. Нечуй-Левицький); Мовби взяв хтось за чотири кінці величезний шмат небіленого полотна і вкрив ним розлогу долину (П. Колесник); - Витчеш сукна, - каже, - кусків зо два (А. Тесленко); На прилавку .. лежало кілька сувоїв квітчастої шовкової матерії (С. Добровольський); Раптом прибіг Глянцер і зразу ж спитав за непродані купони (П. Козланюк). - Пор. суві́й..
БАГА́ТО (про велику кількість, міру, обсяг і т. ін.), БАГА́ЦЬКОрозм.,ПО́ВНОпідсил. розм.,ВИ́ДИМО-НЕВИ́ДИМОпідсил. розм.,ПРЕБАГА́ТОпідсил. розм.,ДОСТОБІ́САпідсил. розм.,ДОСТОЛИ́ХАпідсил. розм., рідше,ХТО́ЗНА-СКІ́ЛЬКИпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-СКІ́ЛЬКИпідсил. фам.;ШМАТрозм., рідше,БЕЗ ЛІ́КУпідсил., НЕЗЛІЧЕ́ННОпідсил.,НЕЗЧИСЛЕ́ННОпідсил. (звичайно у знач. предик.); ЧИМА́ЛО, НЕМА́ЛО, БАГАТЕ́НЬКОрозм., ЧИМАЛЕ́НЬКОрозм. (досить багато). Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (О. Гончар); Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся, - Згадай мене, брате! (Т. Шевченко); Я чоловік бувалий; много бачив; Багацько й сам одбув і бід, і лиха (М. Костомаров); Енергії багацько у цього парубка (А. Хорунжий); Незабаром до кімнати набилося повно людей (П. Панч); Навколо майдану посходилося звірів і птахів видимо-невидимо (І. Франко); Роботи їм випало достобіса (П. Загребельний); Снігу випало хтозна-скільки (О. Донченко); - У них грошви чортзна-скільки (І. Цюпа); І день ішов, і ніч ішла, і днів було без ліку (Ю. Яновський); Засміявся - зубів у нього незліченно (Марко Вовчок); Людей немало в тій війні лягло (М. Рильський); - Пор. бе́зліч, 1. до́сить.
+
БАГА́ТО (про велику кількість, міру, обсяг і т. ін.), БАГА́ЦЬКОрозм.,ПО́ВНОпідсил. розм.,ВИ́ДИМО-НЕВИ́ДИМОпідсил. розм.,ПРЕБАГА́ТОпідсил. розм.,ДОСТОБІ́САпідсил. розм.,ДОСТОЛИ́ХАпідсил. розм., рідше,ХТО́ЗНА-СКІ́ЛЬКИпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-СКІ́ЛЬКИпідсил. фам.;ШМАТрозм., рідше,БЕЗ ЛІ́КУпідсил., НЕЗЛІЧЕ́ННОпідсил.,НЕЗЧИСЛЕ́ННОпідсил. (звичайно у знач. предик.); ЧИМА́ЛО, НЕМА́ЛО, БАГАТЕ́НЬКОрозм., ЧИМАЛЕ́НЬКОрозм. (досить багато). Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (О. Гончар); Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся, - Згадай мене, брате! (Т. Шевченко); Я чоловік бувалий; много бачив; Багацько й сам одбув і бід, і лиха (М. Костомаров); Енергії багацько у цього парубка (А. Хорунжий); Незабаром до кімнати набилося повно людей (П. Панч); Навколо майдану посходилося звірів і птахів видимо-невидимо (І. Франко); Роботи їм випало достобіса (П. Загребельний); Снігу випало хтозна-скільки (О. Донченко); - У них грошви чортзна-скільки (І. Цюпа); І день ішов, і ніч ішла, і днів було без ліку (Ю. Яновський); Засміявся - зубів у нього незліченно (Марко Вовчок); Людей немало в тій війні лягло (М. Рильський); - Пор. бе́зліч, 1. до́сить.
  
 
=== Словник фразеологізмів ===
 
=== Словник фразеологізмів ===

Версія за 18:32, 6 листопада 2018

Шмат, -та, а, чол. Те саме, що шматок. Курбала відклав набік молоток, узяв кайло і легенькими.. ударами почав відбивати шмат за шматом змішану з плямистим камінням м'яку руду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 196); Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (Андрій Головко, II, 1957, 15); Він ухопив на виделку здоровий шмат поросятини й нагріб півтарілки начинки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 377); Вона приготувала і хотіла нести пляшку молока та шмат житнього хліба — любимий Іванів харч (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 168); До друкарні на вулицю Ягайлонську мав [Начко] чималий шмат дороги, треба було спішити (Іван Франко, VI, 1951, 250); Несподівано з туману виплив чималий шмат зоряного неба і простягся до самого обрію (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 25); Галявину перетинав білий мур, і за ним виднівся шмат поля (Юрій Смолич, I, 1958, 62); Милував і заспокоював око бійців цей шмат рівнинного простору в горах, що розкинувся на десятки кілометрів (Олесь Гончар, III, 1959, 127); На рухомих підставках стоять бюсти, понакривані мокрими шматами (Леся Українка, III, 1952, 44); Талановиті руки умільця перетворили дешевий матеріал (чурбак з букового окоренка, грудку каоліну, шмат лляної тканини) на річ, варту золотого злитка (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 24); Жайсак з гримасою болю раз у раз торкався коліна, куди все ж таки дзьобнув його орел, видерши чималий шмат хутра з шкіряних штанів і разом із ним шматок живого м'яса (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 153); Над долиною, де розкинулось село, ще висить густий туман. Мовби взяв хтось за чотири кінці величезний шмат небіленого полотна і вкрив ним розлогу долину (Петро Колесник, Терен.., 1959, 12); Я прожив немалий шмат часу і скільки бачив вихилясів та стрибків моди, приміром, на одіж та взуття! (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 171). ♦ З паршивої вівці хоч шерсті шмат див. шерсть. Шмат, присл., розм. Велика кількість; багато. Худоби було шмат (Степан Руданський, Переслів'я, 1958, 29); Я зроблю, щоб шмат дерева повсихало (Словник Грінченка); Дуже-таки шмат грошей у них стало

Сучасні словники

Словник синонімів

ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́Крозм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. білизни, два відрізи на шинелю (Григорій Тютюнник); Кайдашиха витягла з скрині чималий шматок полотна (І. Нечуй-Левицький); Мовби взяв хтось за чотири кінці величезний шмат небіленого полотна і вкрив ним розлогу долину (П. Колесник); - Витчеш сукна, - каже, - кусків зо два (А. Тесленко); На прилавку .. лежало кілька сувоїв квітчастої шовкової матерії (С. Добровольський); Раптом прибіг Глянцер і зразу ж спитав за непродані купони (П. Козланюк). - Пор. суві́й.. БАГА́ТО (про велику кількість, міру, обсяг і т. ін.), БАГА́ЦЬКОрозм.,ПО́ВНОпідсил. розм.,ВИ́ДИМО-НЕВИ́ДИМОпідсил. розм.,ПРЕБАГА́ТОпідсил. розм.,ДОСТОБІ́САпідсил. розм.,ДОСТОЛИ́ХАпідсил. розм., рідше,ХТО́ЗНА-СКІ́ЛЬКИпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-СКІ́ЛЬКИпідсил. фам.;ШМАТрозм., рідше,БЕЗ ЛІ́КУпідсил., НЕЗЛІЧЕ́ННОпідсил.,НЕЗЧИСЛЕ́ННОпідсил. (звичайно у знач. предик.); ЧИМА́ЛО, НЕМА́ЛО, БАГАТЕ́НЬКОрозм., ЧИМАЛЕ́НЬКОрозм. (досить багато). Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (О. Гончар); Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся, - Згадай мене, брате! (Т. Шевченко); Я чоловік бувалий; много бачив; Багацько й сам одбув і бід, і лиха (М. Костомаров); Енергії багацько у цього парубка (А. Хорунжий); Незабаром до кімнати набилося повно людей (П. Панч); Навколо майдану посходилося звірів і птахів видимо-невидимо (І. Франко); Роботи їм випало достобіса (П. Загребельний); Снігу випало хтозна-скільки (О. Донченко); - У них грошви чортзна-скільки (І. Цюпа); І день ішов, і ніч ішла, і днів було без ліку (Ю. Яновський); Засміявся - зубів у нього незліченно (Марко Вовчок); Людей немало в тій війні лягло (М. Рильський); - Пор. бе́зліч, 1. до́сить.

Словник фразеологізмів

Сім верств пі́шки за шмат ки́шки, зі сл. бі́гти. Докладаючи багато зусиль, але даремно. — Пані Наталко! вас кличе панотець на якусь там розмову. Щоб зараз… як кажуть, кидайте печене-варене і біжить притьмом… сім верств пішки за шмат кишки (М. Лазорський).

Словник фразеологізмів

сім верств пі́шки за шмат ки́шки, зі сл. бі́гти. Докладаючи багато зусиль, але даремно. — Пані Наталко! вас кличе панотець на якусь там розмову. Щоб зараз… як кажуть, кидайте печене-варене і біжить притьмом… сім верств пішки за шмат кишки (М. Лазорський).

Ілюстрації

Imag765es.jpg Загружеffgggно.jpg 3648752 29981.jpg 0 19de68 42859ffa XL.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

  • Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 498.
  • Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 499.

Зовнішні посилання