Відмінності між версіями «Зв’язок»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
| + | '''ЗВ'ЯЗО́К''', зку, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Спілкування, можливість спілкування з ким-, чим-небудь. Між осавулами їхав для зв'язку один татарин у гостроверхій шапці (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 301); Зв'язок єдиний — стук крізь стіни — єднав їх думи і серця (Володимир Сосюра, II, 1958, 494); У першу чергу він сподівався встановити зв'язок із своїми однодумцями (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 223). | ||
| + | |||
| + | 2. Установа чи установи, що забезпечують технічні засоби спілкування на відстані. Степан.. почав скидати потертого кітеля з блискучими ґудзиками, на яких видніла емблема міністерства зв'язку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); Начальник районного відділу зв'язку Волинчук здивувався з моєї несподіваної появи (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 43). | ||
| + | |||
| + | 3. Співвідношення між різними факторами, явищами, подіями і т. ін., засновані на взаємозалежності і взаємообумовленості. Радянська біологічна наука з величезної багатоманітності зв'язків в органічній природі розкрила найбільш істотні зв'язки, які лежать в основі закономірного розвитку живих істот. Такою найголовнішою формою зв'язку і є зв'язок організму з умовами його існування (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 442); Між різними формами руху матерії є не тільки тісний і нерозривний зв'язок, але і відповідна супідрядність нижчих форм вищим (Комуніст України, 9, 1962, 49); Не було сумніву, що ця пальба має якийсь прямий зв'язок із затримкою полку (Олесь Гончар, III, 1959, 436); | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 19:29, 6 листопада 2018
Зв’язок, -зку, м.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗВ'ЯЗО́К, зку, чол.
1. Спілкування, можливість спілкування з ким-, чим-небудь. Між осавулами їхав для зв'язку один татарин у гостроверхій шапці (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 301); Зв'язок єдиний — стук крізь стіни — єднав їх думи і серця (Володимир Сосюра, II, 1958, 494); У першу чергу він сподівався встановити зв'язок із своїми однодумцями (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 223).
2. Установа чи установи, що забезпечують технічні засоби спілкування на відстані. Степан.. почав скидати потертого кітеля з блискучими ґудзиками, на яких видніла емблема міністерства зв'язку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); Начальник районного відділу зв'язку Волинчук здивувався з моєї несподіваної появи (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 43).
3. Співвідношення між різними факторами, явищами, подіями і т. ін., засновані на взаємозалежності і взаємообумовленості. Радянська біологічна наука з величезної багатоманітності зв'язків в органічній природі розкрила найбільш істотні зв'язки, які лежать в основі закономірного розвитку живих істот. Такою найголовнішою формою зв'язку і є зв'язок організму з умовами його існування (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 442); Між різними формами руху матерії є не тільки тісний і нерозривний зв'язок, але і відповідна супідрядність нижчих форм вищим (Комуніст України, 9, 1962, 49); Не було сумніву, що ця пальба має якийсь прямий зв'язок із затримкою полку (Олесь Гончар, III, 1959, 436);
Ілюстрації
|
|
|
|
