Відмінності між версіями «Шнурковий»

Версія за 17:06, 6 листопада 2018

Шнурковий, -а, -е. Изъ шнурка или въ видѣ шнурка сдѣланный. Шнуркові кісники. О. 1861. XI. 29.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 813. ШНУРКОВИЙ, зка, чол. Зісуканий із прядива виріб для зв'язування або прив'язування кого-, чого-небудь. Дівчата достали мотузка, оперезали кругом білого гарбуза й понесли до воза (Нечуй-Левицький, III, 1956, 25); При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 153); Єгор старанно ув'язав поклажу мотузками, і коні рушили від станції (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 195). ♦ Мотузки крутити (сукати) з кого — підпорядкувавши когось своїй волі, примушувати робити, виконувати що-небудь; Такий, що з піску мотузки сучить — дуже хитрий, спритний. Людина він досвідчена, хитра. Його і в ложці не спіймаєш... Такий, що з піску мотузки суче... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 42); Хоч мотузки крути див. крутити.