Відмінності між версіями «Ціпов’яз»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
(Медіа)
 
(не показано 8 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ціпов’яз, а, чол., заст.
+
'''Ціпов’яз, -за, м.  
 +
1) Дѣлающій цѣпы.
 +
2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
=== Ціпов'яз ===
  
 
1. Той, хто робить ціпи.
 
1. Той, хто робить ціпи.
  
 
2. перен. Селянин. — Цей, Романко, в мене хитрий, хоч кого обдурить!.. І грамоту добре знає, письменний.. Ну, а молодший, Семен — той отак: за плугом ходити, сіно косити, ціпом махати... Сказано — ціпов'яз!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103).
 
2. перен. Селянин. — Цей, Романко, в мене хитрий, хоч кого обдурить!.. І грамоту добре знає, письменний.. Ну, а молодший, Семен — той отак: за плугом ходити, сіно косити, ціпом махати... Сказано — ціпов'яз!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103).
 +
 +
==== Прислів'я, приказки ====
 +
*Доки на току ціп, доти на столі хліб.
 +
*Ціп та коса годують.
 +
*Бодай ніхто не діждав ціпом заробляти.
 +
*Ціпом силу міряй, а не гульнею.
 +
*За ціп та на тік.
 +
*Брехати — не ціпом махати.
 +
 +
==== Мовні звороти ====
 +
*Ціпи в'язати — сваритися.
 +
*Ціпом їхати — їхати двома кіньми, з яких один великий, другий маленький.
 +
*Ґирлиґа і ціп — символи скотарства і рільництва в Стародавньому Єгипті.
 
[[Категорія:Ці]]
 
[[Категорія:Ці]]
  
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kocjubinskijjcipovjaz.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сільськогосподарські знаряддя праці.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ob 14.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1200px-Ціп в експозиції музею Бойківщина.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|-GURjUo8zvs}}
 +
{{#ev:youtube|TG6OQfZNAjU}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
Рядок 23: Рядок 41:
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
*Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 240.
 
*Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 240.
 +
*Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
 +
Том 4, ст. 434.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 23:56, 5 листопада 2018

Ціпов’яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.

Сучасні словники

Ціпов'яз

1. Той, хто робить ціпи.

2. перен. Селянин. — Цей, Романко, в мене хитрий, хоч кого обдурить!.. І грамоту добре знає, письменний.. Ну, а молодший, Семен — той отак: за плугом ходити, сіно косити, ціпом махати... Сказано — ціпов'яз!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103).

Прислів'я, приказки

  • Доки на току ціп, доти на столі хліб.
  • Ціп та коса годують.
  • Бодай ніхто не діждав ціпом заробляти.
  • Ціпом силу міряй, а не гульнею.
  • За ціп та на тік.
  • Брехати — не ціпом махати.

Мовні звороти

  • Ціпи в'язати — сваритися.
  • Ціпом їхати — їхати двома кіньми, з яких один великий, другий маленький.
  • Ґирлиґа і ціп — символи скотарства і рільництва в Стародавньому Єгипті.

Ілюстрації

Kocjubinskijjcipovjaz.jpg Сільськогосподарські знаряддя праці.jpg Ob 14.jpg 1200px-Ціп в експозиції музею Бойківщина.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

  • Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 240.
  • Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

Том 4, ст. 434.

Зовнішні посилання