Відмінності між версіями «Дьорка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Do-chogo-snitsya-bik-napadaye-z-rogami-chorniy-bik-tkati-vd-bika 362.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Do-chogo-snitsya-bik-napadaye-z-rogami-chorniy-bik-tkati-vd-bika 362.jpeg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lionand123et.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lionand123et.jpeg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pic f2d5d524d35f622394gfgvgcxcgvf405a1a9ee8f8a.jpeg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 21:58, 5 листопада 2018
Дьорка, -ки, давати / дати (врізати) драла (драпака, дьору і т.ін.), зневажл.
1. Швидко тікати, бігти. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла (Українські присл.і); Вовчуки стирлувалися позад Вовчиці й Пелехатого, ладні щомиті врізати драла (П. Загребельний); Хлопчина ковзнув по стовбуру додолу, дав дьору, ніби його й не було тут (Є. Гуцало). давати драпка. Пан совітник скоро перечує, що вона ≤жінка≥, пошукує за ним, зараз дає драпка (І. Франко). дати дьорки. Становий поїхав, а їх ≤Чіпку з товариством≥ звелів ще кріпше держати ≤в чорній≥, щоб не дали, бува, дьорки (Панас Мирний).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Український Фразелогічний Словник. З лексикографічної системи „Словники України”.
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 461.
