Відмінності між версіями «Чомхати»
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
(дієслово (інфінітив): недоконаного виду, 1 дієвідміни ) | (дієслово (інфінітив): недоконаного виду, 1 дієвідміни ) | ||
= човгати, терти, дряпати | = човгати, терти, дряпати | ||
+ | |||
+ | 1.Терти, скребти і т. ін. по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння. | ||
+ | |||
+ | Наприклад: | ||
+ | |||
+ | Володька закурив цигарку і, човгаючи здоровенними черевиками, став ходити по карцеру (Степан Васильченко, I, 1959, 73); | ||
+ | Нарешті, почулися неквапливі кроки, хтось, м'яко човгаючи, йшов до виходу(Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 46); | ||
+ | По підлозі човгають десятки ніг(Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 10); | ||
+ | В майстерні свистіла пила, енергійно човгав рубанок, кипіла робота(Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 209). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | 2.Іти, ходити повільно, ледве піднімаючи ноги; плестися. | ||
+ | |||
+ | Наприклад: | ||
+ | |||
+ | Розмова стихла, хату сум та туга укрили. Дід одно човга то вздовж, то впоперек своїми босими ногами (Панас Мирний, I, 1954, 286); | ||
+ | Ходив і я колись до школи. Надівав батькові чоботи, мати підперізувала якимсь обривком, і я човгав собі (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 53); | ||
+ | Виснажені коні в натузі тягли вози, плугатарі понурі, мовчазні човгали за возами (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 225). | ||
+ | |||
+ | == Використана література == | ||
+ | http://sum.in.ua/s/chovghaty | ||
[[Категорія: Чо]] | [[Категорія: Чо]] |
Версія за 21:36, 5 листопада 2018
Чомхати, ха́ю, єш (дієслово (інфінітив): недоконаного виду, 1 дієвідміни ) = човгати, терти, дряпати
1.Терти, скребти і т. ін. по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння.
Наприклад:
Володька закурив цигарку і, човгаючи здоровенними черевиками, став ходити по карцеру (Степан Васильченко, I, 1959, 73); Нарешті, почулися неквапливі кроки, хтось, м'яко човгаючи, йшов до виходу(Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 46); По підлозі човгають десятки ніг(Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 10); В майстерні свистіла пила, енергійно човгав рубанок, кипіла робота(Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 209).
2.Іти, ходити повільно, ледве піднімаючи ноги; плестися.
Наприклад:
Розмова стихла, хату сум та туга укрили. Дід одно човга то вздовж, то впоперек своїми босими ногами (Панас Мирний, I, 1954, 286); Ходив і я колись до школи. Надівав батькові чоботи, мати підперізувала якимсь обривком, і я човгав собі (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 53); Виснажені коні в натузі тягли вози, плугатарі понурі, мовчазні човгали за возами (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 225).