Відмінності між версіями «Німкеня»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Німкеня, -ні, '''''ж. ''1) Нѣмая. 2) Нѣмка. Категорія:Ні) |
|||
(не показані 7 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Німкеня, -ні, '''''ж. ''1) Нѣмая. 2) Нѣмка. | + | '''Німкеня, -ні, '''''ж. ''1) Нѣмая. 2) Нѣмка. 3)(німкеня, -і і німка). Особа жіночого роду, яка належить до населення Німеччини; |
[[Категорія:Ні]] | [[Категорія:Ні]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | <big><big>'''Академічний словник української мови'''</big></big><big></big><br /> | ||
+ | |||
+ | (німкеня, -і і німка). Особа жіночого роду, яка належить до населення Німеччини; жінка, яка належать до німецької національності. ''Її творили німкеня Катерина ІІ, німець Петро ІІ, німці Романови. (Блог Романа Збережана)'' ; ''Бідна німка плакала із жалю та сорому за таку відправу від панів (Леся Українка, III, 1952, 646).'' | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nimkenya19012018-3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:woman-smiling-brightly-holding-up-german-flag.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|wZP620qJ9lI}} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 21:10, 5 листопада 2018
Німкеня, -ні, ж. 1) Нѣмая. 2) Нѣмка. 3)(німкеня, -і і німка). Особа жіночого роду, яка належить до населення Німеччини;
Сучасні словники
Академічний словник української мови
(німкеня, -і і німка). Особа жіночого роду, яка належить до населення Німеччини; жінка, яка належать до німецької національності. Її творили німкеня Катерина ІІ, німець Петро ІІ, німці Романови. (Блог Романа Збережана) ; Бідна німка плакала із жалю та сорому за таку відправу від панів (Леся Українка, III, 1952, 646).