Відмінності між версіями «Щенюк»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 21:06, 5 листопада 2018
Щеню́к, -ка, м. = Щеня 1, 2. Вх. Пч. II. 5. Вх. Зн. 84.
Сучасні словники
Маля собаки, а також вовчиці, лисиці і т. ін. На канапі з пов'язкою на голові напівлежить пані Люба, грається з щенятами (Степан Васильченко, III, 1960, 193); На хаті в гнізді клекоче лелека, а на призьбі сидить босоноге дитинча, бавиться з щеням і щось говорить само з собою (Михайло Стельмах, II, 1962, 287); * У порівняннях. Я собі звернулось, Щеня мов під тином, — звичайне, мале, То й перелякалось (Тарас Шевченко, II, 1963, 255); З розгону напливає берег. Човен м'яко, ніби щеня, ткнувся в нього носом (Михайло Стельмах, II, 1962, 57).
Дуже молода, недосвідчена людина; молокосос. Обличчя товстого Оникія наливається кров'ю. Він спиняє на Вустимкові важкий погляд і хрипло каже: — Щеня! Ти на кого сказав так? (Іван Багмут, Опов., 1959, 12); Поручик, грюкнувши дверима, вийшов з вітальні. — Щеня! — злісно кинув услід Грижбовський (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 97).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 581.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
Англ. puppy;Білор. шчанюка.
