Відмінності між версіями «Чвак»
(Створена сторінка: '''Чвак, -ка, '''''м. ''Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у....) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чвак, -ка, '''''м. ''Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ? | '''Чвак, -ка, '''''м. ''Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ? | ||
[[Категорія:Чв]] | [[Категорія:Чв]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | |||
| + | ЧВАК, ЧВАК-ЧВА́К, виг. Звуконаслідування, що означає чмокання, цмокання під час ходіння по болоту, багнистих місцях і т. ін. | ||
| + | |||
| + | Чавкало під ногами липке болото.. Чвак, чвак. Позаду чути голоси: то, напевне, йдуть Сніп і Мазур (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 224). | ||
| + | |||
| + | '''Словник синонімів''' | ||
| + | |||
| + | ПЛЯ́МКАТИ (видавати звуки губами перев. під час їди), ЖВА́КАТИ, ЧА́ВКАТИрозм., ЧВЯ́КАТИрозм., ЦМО́КАТИрозм., ЧМО́КАТИрозм., ГА́МКАТИрозм., ЦЯ́МКАТИрозм., ТЕ́ВКАТИдіал.Захар плямкав та чвякав, жуючи забруднену його пальцями паляницю (А. Кримський); Сагайда їсть, голосно жвакаючи, захлинаючись (В. Козаченко); Запустили [діти] в юшку свої рученята, витягли по гарячій галушці, засичали, захукали й стали жувати, цмокати (Панас Мирний); Він смачно чмокав губами, ковтав жадібно слину (Ю. Збанацький); Велів [купець] націдити собі ківш меду, випивав, смачно гамкав (П. Загребельний); Хропуть шаблі, і ядра захропли. Хропе і втома, цямкає губами (М. Вінграновський); Як прихопився чоловік до борщу, як узяв тевкати, як коли добрий кінь із вагою під гору вдирає (Лесь Мартович). | ||
| + | |||
| + | '''Орфографічний словник української мови''' | ||
| + | |||
| + | чмокати — аю, аєш, недок., розм. | ||
| + | |||
| + | 1) неперех. Видавати губами звуки, що нагадують смоктання, цмокання. || Промовляти з прицмокуванням. | ||
| + | |||
| + | 2) перех. Голосно цілувати. | ||
| + | |||
| + | 3) неперех. Те саме, що чавкати | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|OJcNc5gjSS8}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 12:19, 5 листопада 2018
Чвак, -ка, м. Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ?
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧВАК, ЧВАК-ЧВА́К, виг. Звуконаслідування, що означає чмокання, цмокання під час ходіння по болоту, багнистих місцях і т. ін.
Чавкало під ногами липке болото.. Чвак, чвак. Позаду чути голоси: то, напевне, йдуть Сніп і Мазур (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 224).
Словник синонімів
ПЛЯ́МКАТИ (видавати звуки губами перев. під час їди), ЖВА́КАТИ, ЧА́ВКАТИрозм., ЧВЯ́КАТИрозм., ЦМО́КАТИрозм., ЧМО́КАТИрозм., ГА́МКАТИрозм., ЦЯ́МКАТИрозм., ТЕ́ВКАТИдіал.Захар плямкав та чвякав, жуючи забруднену його пальцями паляницю (А. Кримський); Сагайда їсть, голосно жвакаючи, захлинаючись (В. Козаченко); Запустили [діти] в юшку свої рученята, витягли по гарячій галушці, засичали, захукали й стали жувати, цмокати (Панас Мирний); Він смачно чмокав губами, ковтав жадібно слину (Ю. Збанацький); Велів [купець] націдити собі ківш меду, випивав, смачно гамкав (П. Загребельний); Хропуть шаблі, і ядра захропли. Хропе і втома, цямкає губами (М. Вінграновський); Як прихопився чоловік до борщу, як узяв тевкати, як коли добрий кінь із вагою під гору вдирає (Лесь Мартович).
Орфографічний словник української мови
чмокати — аю, аєш, недок., розм.
1) неперех. Видавати губами звуки, що нагадують смоктання, цмокання. || Промовляти з прицмокуванням.
2) перех. Голосно цілувати.
3) неперех. Те саме, що чавкати
