Відмінності між версіями «Балакун»

Поточна версія на 02:54, 5 листопада 2018

Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ К. Дз. 96.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БАЛАКУ́Н, а, чол., розм. Балакуча людина; базіка. В лікареві, що схилився до хворого, нічого не зосталося від того балакуна, який п'ять хвилин тому торочив абищо, не думаючи (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 167); // зневажл. Людина, яка любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі. — У, пустомолот! — злісно подумала вслід йому дівчина.. — Самі розмовочки й резолюції! Балакун (Олесь Донченко, II, 1956, 161). БАЗІКА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІКАЛО зневажл., БРЯЗКАЛО зневажл., ПАТЯКАЛО зневажл., ТАЛАЛАЙ зневажл., ТОРОХКАЛО зневажл., ПРОСТОРІКА розм., ШАРМАНКА зневажл., БАЛАКУН зневажл., ПУСТОМЕЛЯ підсил. зневажл., ПУСТОМОЛОТ підсил. зневажл., ПУСТОБРЕХ підсил. зневажл., ПУСТОДЗВІН підсил. зневажл., ДЗВОНАР підсил. зневажл., СВИСТУН підсил. зневажл. (той, хто любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі). Хома Микитович від природи чоловік неговіркий. І базік не терпить (Я. Гримайло); Горе з цим базікалом, Глібом, язик у нього немов віяло (А.Хижняк); "Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало!.. Нам перебаранчатиме міркувать та розмовлять про пекучі справи", - думав Радюк (І. Нечуй-Левицький); - Мені ось чересло треба одтягнути. Пора на зяб орати. - Будеш ти носом орати долівку холодної - там твій зяб буде, патякало погане (А. Іщук); - Оце привезли талалая (промовця)! Цей навіки заб'є баки людині, - озвався позаду Роман Волошин (М. Стельмах); Став (Охрім) розповідати страшні бувальщини.. "І вродиться ж така шарманка", - злився Тимко, слухаючи безконечне базікання (Григорій Тютюнник); - У, пустомолот! - злісно подумала вслід йому дівчина. - Самі розмовочки й резолюції! Балакун (О. Донченко); - Уже пошукати такого пустомелю, як ти! - Зінько, не сердь мене! - О! О! О! Хто тебе боїться (Є. Гуцало); "І де у нього (Якова) беруться слова, - дивувався моторист, - наче шовкові стрічки тягне з рота. Фокусник. Пустобрех!" (І. Волошин); Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде); - Дзвонар, кінчай!.. - ще полетіла йому (промовцеві) вслід репліка (І. Ле); Він відчув раптом глибоку приязнь до Івана. Значить, це не просто свистун... Ні! Це чоловік ідеї, якого не злякають тюремні ґрати (П. Колесник). - Пор. 1. балакун. БАЛАКУН розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУН розм., ЛЕПЕТУН розм., ЛОПОТУН розм. рідше, ЛЕПЕТЯ діал.; БАЛЯНДРАСНИК розм., БАЛАГУР розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІЙ розм. (той, хто говорить багато, безперестанку й швидко); ЩЕБЕТУН розм., ЦОКОТУН розм. рідше (перев. про дітей - той, хто багато і жваво говорить). Це був вгодований справник, ..весельчак і балакун для знайомих і Каїн для підлеглих (О. Довженко); Щастя жіноче не в багатослів'ї, не в красномовстві тих говорунів, які упадають за жінками (І. Цюпа); "А може, щось і вийшло би з цього", - задумався на мить Мирон, обережно йдучи далі, але згадав, який Полікарп лепетун, то й собі рукою махнув (М. Стельмах); Баляндрасник, балакун, він міг в робочий час повести весь відділ на каву і розповісти найсвіжіші анекдоти (В. Большак); Стефан Хмелевський, безупинний балагур, заповзятий вояка і розумний порадник (І. Ле); - Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій (І. Нечуй-Левицький). - Пор. базіка, балакуха. БАЛАКУХА розм. (та, хто любить багато поговорити), ГОВОРУХА розм., ЛЕПЕТУХА розм., ЛОПОТУХА розм. рідше, ПАЩЕКУХА розм., СОРОКА розм., ЛЕПЕТЯ діал.; ЦОКОТУХА розм., СОКОТУХА розм. рідше, ЛЯСКУХА розм., ТОРОХТІЙКА розм., ТАРАХКОТІЛКА розм., СКРЕКОТУХА рідко (та, хто говорить багато, безперестанку й швидко); ЩЕБЕТУХА розм.; (жвава балакуха). Проворна була Марина. Не її, а вона хлопців було зачіпає.. тим-то недобра чутка про неї пішла поміж говорухами, цокотухами (І. Нечуй-Левицький); Найважливіше - щоб не бачила ця нездержлива лепетуха, а то зараз рознесе по всій слободі (С. Добровольський); Хто там перешіптувався? Галя? Настя? Чи, може, Катя? У-у, пащекухи! Нема їм чого робити... (С. Журахович); - Та цитьте, чортові сороки! - Юпитер грізно закричав: - Обом вам обіб'ю я щоки, Щоб вас, бублейниць, враг побрав! (І. Котляревський); - Цокотухи та ляскухи, що, покинувши і мужиків, і господарство, і діточок, зійдуть докупи та усіх осуждають,.. так я тих - у мої сади до ягід, щоб замість трещоток терчали та горобців відганяли (Г. Квітка-Основ'яненко); Не ввійшла, а як вітер влетіла Химка Цвіркуниха, худа, незграбна молодиця.., відома на весь колгосп торохтійка (С. Добровольський); Христя - молода, весела, щебетуха, працьовита дівчина (Панас Мирний). - Пор. 1. балакун.