Відмінності між версіями «Бабник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|watch?v=OL3mY8nVmzs}} | ||
| + | {{#ev:youtube|9W7moHNIYQE}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 01:00, 5 листопада 2018
Бабник, -ка, м. 1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. См. баба 21. 2) = Бабинець. Подольск. г. Шейк. Церква була зовсім порожня, тільки в бабинці стояли три баби в намітках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); З усіх кутків бабинця, як на знак, починають баби голосно сякатися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88). БАБИ́НЕЦЬ, нця, чол. Окреме місце в церкві, де стоять жінки.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Бабник — одна з трьох частин тридільного храму. Назва походить від українського слова «Баба», тобто у церкві в бабинці стояли жінки. Бабинець входить у канонічну, тридільну систему планування православного, переважно дерев'яного храму — бабинець, нава, вівтар.
БАБИ́НЕЦЬ-окреме місце в церкві, де стоять жінки.
Словник синонімів:
бабник, гінеконіт
Ілюстрації
|
|
|
|
