Відмінності між версіями «Двійко»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00388121.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00388121.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_23663053-stock-photo-two-friends-are-happy-that.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_23663053-stock-photo-two-friends-are-happy-that.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1429635562_dvoe-ya-i-moya-ten-1995-1.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} |
Версія за 00:24, 5 листопада 2018
Двійко, чис. Ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було. Федьк. Грин. І. 203.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 218. ДВІ́ЙКО, невідм., числ. кільк., збірн., розм. Те саме, що двоє. Коло стіни стоять двійко дівчаток (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 129); Перед ним.. відчайдушно танцювали двійко циганчат: хлопчик і дівчинка (Олесь Гончар, I, 1954, 9).