Відмінності між версіями «Мокро»

Версія за 00:24, 5 листопада 2018

Мо́кро, нар. Мокро. Ум. Мокренько, мокре́сенько.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

МОКРО. Присл. до мокрий 1; // у знач. присудк. сл. Мокро під смерекою (Хотк., II, 1966, 271); Сьогодні знов страшенний дощ, мокро і холодно (Коцюб., III, 1956, 272).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Словник фразеологізмів

І мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук).

Піймати, захопити зненацька. — Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном.

мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський); Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич). мо́кра і суха́ спра́ва. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський).

Джерела та література

Зовнішні посилання