Відмінності між версіями «Чорніти»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | |||
| + | ЧОРНІТИ, ію, ієш, недоконаний вид. | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Ставати, робитися чорним або чорнішим (у 1—3, 8 знач.). Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє (Тарас Шевченко, II, 1963, 37); Сонце геть високо піднімається; грає на весну-красну.. Сніг м'якшає, лід дірчавіє, чорніє (Панас Мирний, I, 1949, 323); З голови і цілого тіла [Асуара] піднялась пара, голі частини стали синіти, потім чорніти (Мирослав Ірчан, II, 1958, 105); Марусяк гриз травинку і чорнів від чорних дум (Гнат Хоткевич, II, 1966, 203). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' тільки 3 ос. Виділятися чорним кольором, виднітися (про що-небудь чорне, темне). Дерево сумно чорніло на білому снігу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 76); Ой в степу могила з вітром говорила: Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла; Щоб я не чорніла, щоб я не марніла, Щоб на мені трава росла та ще й зеленіла (Українські поети-романтики.., 1968, 135); Біля одного з сараїв чорніла купа дерев'яного вугілля (Олесь Гончар, III, 1959, 92); Внизу під нами чорніє море (Юрій Яновський, II, 1958, 26). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 356. | ||
| + | |||
| + | '''ЧЕ́РНЕТЬ, чернети''', жен. (зоол.). Водоплавающая птица из подсемейства нырковых уток. | ||
| + | 2. | ||
| + | '''ЧЕРНЕ́ТЬ,''' чернею, чернеешь, несовер. | ||
| + | |||
| + | 1. (совер. почернеть). Становиться черным или чернее, темнее. Серебро от времени чернеет. | ||
| + | |||
| + | 2. Виднеться (о черных, темных предметах). «Вокруг высокого чела, как тучи, локоны чернеют.» Пушкин. «Воды синеют, чернеют леса.» А.Тургенев. «В его груди, дымясь, чернела рана.» Лермонтов. «Наконец в стороне что-то стало чернеть.» Пушкин. «Что там чернеет в домике за елью?» Рылеев | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорніти1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорніти3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорніти2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорніти4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | ||
| − | + | https://www.youtube.com/watch?v=9qHcwr2o9NY | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 356. | |
| + | ''' | ||
| − | + | ==Зовнішні посилання== | |
| − | + | http://sum.in.ua/p/11/356/1 | |
Поточна версія на 22:24, 4 листопада 2018
Чорні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Чернѣть. Чорніє гай над водою. Шевч.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧОРНІТИ, ію, ієш, недоконаний вид.
1. Ставати, робитися чорним або чорнішим (у 1—3, 8 знач.). Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє (Тарас Шевченко, II, 1963, 37); Сонце геть високо піднімається; грає на весну-красну.. Сніг м'якшає, лід дірчавіє, чорніє (Панас Мирний, I, 1949, 323); З голови і цілого тіла [Асуара] піднялась пара, голі частини стали синіти, потім чорніти (Мирослав Ірчан, II, 1958, 105); Марусяк гриз травинку і чорнів від чорних дум (Гнат Хоткевич, II, 1966, 203).
2. тільки 3 ос. Виділятися чорним кольором, виднітися (про що-небудь чорне, темне). Дерево сумно чорніло на білому снігу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 76); Ой в степу могила з вітром говорила: Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла; Щоб я не чорніла, щоб я не марніла, Щоб на мені трава росла та ще й зеленіла (Українські поети-романтики.., 1968, 135); Біля одного з сараїв чорніла купа дерев'яного вугілля (Олесь Гончар, III, 1959, 92); Внизу під нами чорніє море (Юрій Яновський, II, 1958, 26). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 356.
ЧЕ́РНЕТЬ, чернети, жен. (зоол.). Водоплавающая птица из подсемейства нырковых уток. 2. ЧЕРНЕ́ТЬ, чернею, чернеешь, несовер.
1. (совер. почернеть). Становиться черным или чернее, темнее. Серебро от времени чернеет.
2. Виднеться (о черных, темных предметах). «Вокруг высокого чела, как тучи, локоны чернеют.» Пушкин. «Воды синеют, чернеют леса.» А.Тургенев. «В его груди, дымясь, чернела рана.» Лермонтов. «Наконец в стороне что-то стало чернеть.» Пушкин. «Что там чернеет в домике за елью?» Рылеев
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=9qHcwr2o9NY
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 356.
