Відмінності між версіями «Валок»

Поточна версія на 22:06, 4 листопада 2018

Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. Шух. І. 166. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. Чуб. VII. 401. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. МУЕ. ІІІ. 21. 5) Часть друлівника. Шух. І. 277. 6) Часть мотовила. Шух. І. 150. 7) = Вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Мет. 315. Ум. Валочок. 8) = Качалка 1. Тісто роскачують валком. МУК. І. 103.

Сучасні словники

ВАЛОК 1,-лка, чол., с. г. Зменш. до вал 1 2. [Денис:] Гляди, перевертай траву щоразу, та підбивай вгору, і валок не крутий клади (Марко Кропивницький, II, 1958, 430); Ти цілий день в густі валки гребла Напоєне вином і медом сіно (Максим Рильський, I, 1956, 149); Покірно лягають на стерню валки — дівчата швидко в'яжуть їх у снопи (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 58).

2. Частина граблів, борони, на якій укріплені зуби. Василь.. зо зла так і швирнув [швиргонув] граблі з конюшні, що валок дістав аж до кухонь, а граблище.. перебилося (Панас Мирний, IV, 1955, 173).

3. Те саме, що качалка. Тісто розкачують валком (Словник Грінченка).

4. техн. Зменш. до вал 3. Практикуючий хлопець кинувся з валком, пасочком мокрого паперу й щіткою, щоб відбити наскладаний рукопис до коректи (Іван Франко, VI, 1951, 254); Наш завод є одним з основних поставщике сталевих вуглецевих валків для прокатних станів (Наука і життя, 12, 1956, 13); Валка для паперу в машинці не було (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 133).

Ілюстрації

Медіа

Словник відмінків

Словник синонімів

КАЧА́ЛКА (кругла палиця для розкачування тіста, вигладжування, вирівнювання білизни тощо), ВАЛО́К, МА́ГЕЛЬ[МА́ГІЛЬ] діал. Мокрина Терентіївна допомагає господарці: качає рублем та качалкою білизну (Ю. Яновський); Стукіт маґля, ступи, ціпів і кузні, свист машини.. - ніщо се майже ніякого впливу не мало на її нерви (І. Франко).

Див. також

ВАЛОК , ВАЛЬОК

Валок, -лка. Маленький вал; деталь інструмента, механізму, машини: згрібати сіно у валки, валок граблів, валок компресора.

Вальок, -лька. Грудка мокрої, переважно замішаної з соломою глини для обмазування стін або спорудження глиняних будівель.

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 285.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 285.

http://slovopedia.org.ua/32/53394/30211.html

https://eslovnyk.com/валок

https://uk.worldwidedictionary.org/валок

Зовнішні посилання