Відмінності між версіями «Рукодільник»
(→Медіа) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Щоб стати хендмейдером не потрібно ніякої спеціальної освіти. Досить любити свою справу і всі сили і енергію витрачати на нього. Хендмейд - це модне, а головне захоплююче захоплення. Самовиражатися можна як завгодно, адже хандмейт не визнає обмежень. Всі люди різні: один шиє, інший - малює, третій- в'яже, четвёртий- ліпить. | Щоб стати хендмейдером не потрібно ніякої спеціальної освіти. Досить любити свою справу і всі сили і енергію витрачати на нього. Хендмейд - це модне, а головне захоплююче захоплення. Самовиражатися можна як завгодно, адже хандмейт не визнає обмежень. Всі люди різні: один шиє, інший - малює, третій- в'яже, четвёртий- ліпить. | ||
Займаючись вже довгий час ручною працею, зрозуміла, що виявляється хендмейдер втілює в собі купу професій. | Займаючись вже довгий час ручною працею, зрозуміла, що виявляється хендмейдер втілює в собі купу професій. | ||
| + | Позначає всі предмети, зроблені власноруч, а також унікальні за своїм виглядом (у єдиному екземплярі). Це може бути в'язаний светр або вітальна листівка, мило з різноманітними запахами, будь-які предмети інтер'єру тощо. | ||
| + | Як правило, народні майстри створювали речі для себе та обмеженого кола односельців. Використовували їх у селянській родині та господарстві. Так, робили багато предметів дерев'яного начиння, знаряддя праці, іграшки, тканини, вишивки[1]. | ||
| + | Інше коло речей вироблялося в організованих центрах художнього ремесла, що виникали поблизу природних джерел сировини: гончарні промисли в покладах глини; вироби з металу в місцях розробок різних руд; різьбленням по кістці займалися на півночі, де добували «риб'ячий зуб» — ікло моржа. Селянське мистецтво розвивалося в руслі традицій, обумовлених стійким, розміреним устроєм народного життя, який багато в чому визначив специфічний художній лад народного промислу, особливості його форми й змісту. | ||
| + | |||
| + | ручным способом, без применения механизмов, машин, приборов, автоматов, компьютера ◆ При расчистке дороги наткнулись на большой дикий камень, гранит, составлявший гребень подземной скалы, и не знали, как его сбыть с рук: вести для него дорогу в обход не хотелось, и потому принялись разбивать его вручную, молотами. В. И. Даль, «Русак», 1861 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ На сцене люки не действовали, подъёмы декораций производились «вручную». Е. П. Карпов, «А. С. Суворин и основание театра литературно-артистического кружка», "Странички из воспоминаний «Минувшее»", 1914 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Сели за длинный стол, накрытый розовой в белых узорах плотною скатертью, на которой шумел, пуская густые пары к низкому потолку, большой медный самовар и стояли сливки, свежее, вручную сбитое масло и разные домашние булочки и печенья. П. Н. Краснов, «От Двуглавого Орла к красному знамени», (книга 1), 1922 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Было время, когда лес, с бранью и проклятьями, вручную, на верёвках, на плечах подтаскивали к реке для сплава; подвозить его на санях не было возможности: каменистая неровная почва ломала повозки любой конструкции. Н. П. Колпакова, «Терский берег», 1936 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Текст сначала набирают вручную или на наборной машине, и «страницу» с металлическими строчками переносят в печатную машину. Ю. Зайцев, «Типография без наборщика» // «Химия и жизнь», 1967 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:112288.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:889900.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5566.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:778800.png|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 23: | Рядок 28: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=5&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwiKyamMs7veAhUGkiwKHeGzDbAQwqsBMAR6BAgCEAc&url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DCr7lFfEacuc&usg=AOvVaw1NhCl3l3PaGyRSTfaD2rcr&cshid=1541357386334003 | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 20:49, 4 листопада 2018
Рукодільник, -ка, м. = Рукодійник.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках хендмейдер Дослівно термін «хендмейдер» походить від словосполучення «hand made», що по-англійськи означає робота руками.
Щоб стати хендмейдером не потрібно ніякої спеціальної освіти. Досить любити свою справу і всі сили і енергію витрачати на нього. Хендмейд - це модне, а головне захоплююче захоплення. Самовиражатися можна як завгодно, адже хандмейт не визнає обмежень. Всі люди різні: один шиє, інший - малює, третій- в'яже, четвёртий- ліпить. Займаючись вже довгий час ручною працею, зрозуміла, що виявляється хендмейдер втілює в собі купу професій. Позначає всі предмети, зроблені власноруч, а також унікальні за своїм виглядом (у єдиному екземплярі). Це може бути в'язаний светр або вітальна листівка, мило з різноманітними запахами, будь-які предмети інтер'єру тощо. Як правило, народні майстри створювали речі для себе та обмеженого кола односельців. Використовували їх у селянській родині та господарстві. Так, робили багато предметів дерев'яного начиння, знаряддя праці, іграшки, тканини, вишивки[1]. Інше коло речей вироблялося в організованих центрах художнього ремесла, що виникали поблизу природних джерел сировини: гончарні промисли в покладах глини; вироби з металу в місцях розробок різних руд; різьбленням по кістці займалися на півночі, де добували «риб'ячий зуб» — ікло моржа. Селянське мистецтво розвивалося в руслі традицій, обумовлених стійким, розміреним устроєм народного життя, який багато в чому визначив специфічний художній лад народного промислу, особливості його форми й змісту.
ручным способом, без применения механизмов, машин, приборов, автоматов, компьютера ◆ При расчистке дороги наткнулись на большой дикий камень, гранит, составлявший гребень подземной скалы, и не знали, как его сбыть с рук: вести для него дорогу в обход не хотелось, и потому принялись разбивать его вручную, молотами. В. И. Даль, «Русак», 1861 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ На сцене люки не действовали, подъёмы декораций производились «вручную». Е. П. Карпов, «А. С. Суворин и основание театра литературно-артистического кружка», "Странички из воспоминаний «Минувшее»", 1914 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Сели за длинный стол, накрытый розовой в белых узорах плотною скатертью, на которой шумел, пуская густые пары к низкому потолку, большой медный самовар и стояли сливки, свежее, вручную сбитое масло и разные домашние булочки и печенья. П. Н. Краснов, «От Двуглавого Орла к красному знамени», (книга 1), 1922 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Было время, когда лес, с бранью и проклятьями, вручную, на верёвках, на плечах подтаскивали к реке для сплава; подвозить его на санях не было возможности: каменистая неровная почва ломала повозки любой конструкции. Н. П. Колпакова, «Терский берег», 1936 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Текст сначала набирают вручную или на наборной машине, и «страницу» с металлическими строчками переносят в печатную машину. Ю. Зайцев, «Типография без наборщика» // «Химия и жизнь», 1967 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см.
Ілюстрації
|
|
|
|
