Відмінності між версіями «Хвортеця»

Версія за 17:05, 4 листопада 2018

Хворте́ця, -ці, ж. Крѣпость. Мир. ХРВ. 168. «Ріжте, бийте»! на фортеці кричить Гамалія. Шевч. 59.

Форте́ця — укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, великим запасом провіанту та озброєння; призначена для протидії довготривалій облозі та перебування у круговій обороні. З винаходом нових видів озброєння і застосуванням нової тактики ведення бою значимість фортець як основних оборонних пунктів послабла.

Зазвичай, це територія обнесенна фортечним муром та/або куртиною з бійницями та зубцями. В комплекс споруд фортеці могли входити цитадель, муровані замки, з донжонами, фортечні вежи та бастіони. Також у фортецях будували церкви, а для гарнізону фортеці — казарми. Фортеці були добре захищені системою земляних укріплень, таких як рів з водою, або без неї та вал.

З розвитком військової справи і будівництва, фортеці змінювали обриси. До перших фортець можна віднести земляні вали, ряди з частоколу, якими огороджувалися невеликі поселення. Деякі первісні фортеці влаштовувалися на пагорбах, пізніше перед фортечним муром з'являються рови з водою.

У середньовіччі набули поширення невеликі фортеці — замки, у яких мешкали феодали. Замки служили захистом від набігів сусідів. В них знаходили притулок й селяни, що перебували в повинності у феодала. З кінцем феодальної роздробленості роль замків знижується. Деякі замки перебудовуються в палаци і втрачають своє оборонне значення.

Сучасні словники

ФОРТЕ́ЦЯ, і, ж. 1. Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, призначений для тривалої кругової оборони.

Фортеця - будівельний комплекс, розрахований на довгочасний захист, завдяки міцності споруд і спроможності вести кругову оборону. Крім пояса зовнішніх укріплень (рови, вали, бастіони, дерев'яні або муровані стіни з баштами і воротами, барбакани тощо) Ф. включала в себе інші численні укріплення (цитаделі, донжони і таке інше), а також різноманітні складські й житлові споруди.

Фортеці України

1.Кам'янець-Подільська фортеця. Ця унікальна історична пам’ятка занесена до Списку пам‘ятників світової культури спадщини ЮНЕСКО, є Національним історико-архітектурним заповідником. А ще фортеця входить до 7 історико-архітектурних чудес України. Фортеця складається з двох частин. Перша частина – це Стара фортеця, що являє собою одинадцять башт, розташованих у формі неправильного чотирикутника і сполучених за периметром кріпосними стінами. Друга частина фортеці була збудована пізніше і предсавляла собою бастіонну систему з додатковими оборонними спорудами. Нова фортеця прикривала стару частину споруди з боку поля. Ця фортеця стала невразливою для ворожої артилерії, але збереглася набагато гірше Старої, що імовірно пов’язано з помилкою при проектуванні.

2.Білгород-Дністровська, або Аккерма́нська фортеця була збудована на руїнах античного міста Тіра. Фортеця розділена внутрішніми стінами на кілька дворів, які могли бути самостійними фортифікаційними об'єктами. Нинішня Білгород-Дністровська фортеця - один з найпопулярніших туристичних об'єктів півдня України. Тут проводять інсценовані вистави, пісенні фестивалі, а ще фортеця часто служить знімальним майданчиком для історичних фільмів.

3.Нова Печерська фортеця. Київська фортеця, Госпітальний замок, Нова Печерська фортеця. У цього місця багато назв. Багато в ньому і особливої неприступної краси, яку відчуваєш відразу, як сюди потрапляєш. Історія фортеці наповнена таємницями. Є в ній збережена відкрита частина, а є невідомі внутрішні ходи, зруйновані мури, бійниці та галереї.

4.Фортеця «Білий лебідь». У XVI столітті під час реконструкції фортеці було вперше використано цеглу. Подрібнену до стану борошна цеглу домішували до вапняного розчину, який використовувався для мурування стін і в тонкому шарі тиньку. Через це замок, який був зовні весь потинькований цим розчином, набув злегка рожевого кольору. А в сонячні дні, коли фортеця відображалася у водах Південного Бугу, вона справляла ще величніше враження. Тому, з XIX століття за фортецею закріпилася романтична назва - "Білий лебідь".

Ілюстрації

Кам'янець-Подільська фортеця

Аккермaнська фортеця

Київська фортеця

Фортеця «Білий лебідь»

Медіа

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 628.

Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.

Зовнішні посилання