Відмінності між версіями «Забрьоха»
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | ЗАБРЬО́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко. Людина, що забрьохалася. | + | ЗАБРЬО́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко. Людина, що забрьохалася. |
| + | |||
| + | |||
| + | 1.забрьоха | ||
| + | -и; ч. и ж. | ||
| + | грязну́ля | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | 2.Забрьоха — головний герой твору, козацький сотник. Ледар, надає перевагу простим тілесним втіхам (алкоголь, їжа, сон). | ||
| + | Вирізняється неосвіченістю (вміє рахувати лише до тридцяти). В управлінні сотнею не самостійний та безпорадний. В усьому радиться та спирається на сотенного писара Пістряка.[1] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | 3.забрьо́ха | ||
| + | іменник чоловічого або жіночого роду, істота | ||
| + | рідко | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zabr12.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zabr123.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zabroha12.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zabr12345.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 21: | Рядок 37: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 30. | 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 30. | ||
| + | 2.Українсько-російський словник | ||
| + | 3.Орфографічний словник української мови. 2005. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | 1.https://translate.academic.ru/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%D0%B0/uk/ | ||
| + | 2.https://orfograf_ukr.academic.ru/47736/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%D0%B0 | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 16:55, 4 листопада 2018
Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. См. Задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха. Харьк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБРЬО́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко. Людина, що забрьохалася.
1.забрьоха
-и; ч. и ж.
грязну́ля
2.Забрьоха — головний герой твору, козацький сотник. Ледар, надає перевагу простим тілесним втіхам (алкоголь, їжа, сон). Вирізняється неосвіченістю (вміє рахувати лише до тридцяти). В управлінні сотнею не самостійний та безпорадний. В усьому радиться та спирається на сотенного писара Пістряка.[1]
3.забрьо́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 30. 2.Українсько-російський словник 3.Орфографічний словник української мови. 2005.
Зовнішні посилання
1.https://translate.academic.ru/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%D0%B0/uk/ 2.https://orfograf_ukr.academic.ru/47736/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%D0%B0
