Відмінності між версіями «Лабзючка»
(доповнення) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
Жіночий рід до жебрак(лабзюк). Під плотом моєї квартири сиділа сліпа жебрачка — Павліна, вона там жебрала цілий день (Василь Стефаник, II, 1953, 13); Загальне співчуття бідноти викликала Олімпіада, яка стала тепер жебрачкою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 309). | Жіночий рід до жебрак(лабзюк). Під плотом моєї квартири сиділа сліпа жебрачка — Павліна, вона там жебрала цілий день (Василь Стефаник, II, 1953, 13); Загальне співчуття бідноти викликала Олімпіада, яка стала тепер жебрачкою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 309). | ||
+ | Під плотом моєї квартири сиділа сліпа жебрачка — Павліна, вона там жебрала цілий день (Василь Стефаник, II, 1953, 13); Загальне співчуття бідноти викликала Олімпіада, яка стала тепер жебрачкою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 309). | ||
+ | Оце тобі, тітко Катре, біднячко Гармашиха, така подяка від мене (Андрій Головко, II, 1957, 491). | ||
+ | |||
+ | Бути жебраком (у 1 знач.); | ||
+ | // Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Селянин втрачає останній клаптик землі, хату, сім'я його змушена жебракувати (Історія української літератури, I, 1954, 542); Поїхав [дід] і не вернувся. Малий Василь, почекавши його, залишив гніздо і перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 329). | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== |
Поточна версія на 16:06, 4 листопада 2018
Лабзю́чка, -ки, ж. Женщина-попрошайка. - жебрачка.
Жіночий рід до жебрак(лабзюк). Під плотом моєї квартири сиділа сліпа жебрачка — Павліна, вона там жебрала цілий день (Василь Стефаник, II, 1953, 13); Загальне співчуття бідноти викликала Олімпіада, яка стала тепер жебрачкою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 309). Під плотом моєї квартири сиділа сліпа жебрачка — Павліна, вона там жебрала цілий день (Василь Стефаник, II, 1953, 13); Загальне співчуття бідноти викликала Олімпіада, яка стала тепер жебрачкою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 309). Оце тобі, тітко Катре, біднячко Гармашиха, така подяка від мене (Андрій Головко, II, 1957, 491).
Бути жебраком (у 1 знач.); // Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Селянин втрачає останній клаптик землі, хату, сім'я його змушена жебракувати (Історія української літератури, I, 1954, 542); Поїхав [дід] і не вернувся. Малий Василь, почекавши його, залишив гніздо і перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 329).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]