Відмінності між версіями «Ненечка»
(→Балада про неньку) |
|||
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ненечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''неня. ''' | '''Ненечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''неня. ''' | ||
[[Категорія:Не]] | [[Категорія:Не]] | ||
+ | |||
+ | 1. Пестл. до неня 1. Ненечка її Амата В душі своїй була строката, Не всякий їй любився зять (Іван Котляревський, I, 1952, 165); [Русалка:] Дивіться, он той, що там блукає, такий як батько еаш, що вас покинув, що вашу ненечку занапастив (Леся Українка, III, 1952, 218); * Образно. Заридав.. На могилі дух: — Україно, ненечко, Доки ж твоїх мук? (Іван Франко, XIII, 1954, 163). | ||
+ | |||
+ | 2. У знач. виг. уживається для вираження переляку, здивування, радості і т. ін. На ввесь гай гукать зачав [Вовк]: — Ой, ненечко! Рятуйте! Поможіте! Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 23). | ||
+ | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 343. | |
− | == | + | == Зображення == |
+ | |||
+ | [[Файл:2fbsdhzxlmld-meri-poppins.jpg|210px]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Hello_html_m49c19002.jpg|210px]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Nyanya-k-rebenku-3-5-goda-photo-23a5.jpg|210px]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Балада про неньку== | ||
+ | |||
+ | Проводжала рідна ненька | ||
+ | |||
+ | Синочка і доньку, | ||
+ | |||
+ | Виряджала соколяток | ||
+ | |||
+ | В дальню сторононьку. | ||
+ | |||
+ | Здійнялися й полетіли | ||
+ | |||
+ | За синії хмари, | ||
+ | |||
+ | Захищати Батьківщину | ||
+ | |||
+ | Від злої навали. | ||
+ | |||
+ | Виглядає матусенька – | ||
+ | |||
+ | Не злічити кроків, | ||
+ | |||
+ | А минуло вже з тих пір – | ||
+ | |||
+ | Більш, як шістдесят років. | ||
+ | |||
+ | Поверни, лебідонько, | ||
+ | |||
+ | До рідної неньки! | ||
+ | |||
+ | Повертайся, соколику, | ||
+ | |||
+ | Додому хутенько. | ||
+ | |||
+ | Позлітались лебідоньки, | ||
+ | |||
+ | Сіли на подвір'я, | ||
+ | |||
+ | Та голосить рідна мати: | ||
+ | |||
+ | «Ой, не теє пір'я». | ||
+ | |||
+ | Позлітались соколята, | ||
+ | |||
+ | Сіли на криниці, | ||
+ | |||
+ | Та голосить рідна ненька – | ||
+ | |||
+ | Не чорні очиці… | ||
+ | |||
+ | Нема уже матусеньки, | ||
+ | |||
+ | Заросло подвір'я. | ||
+ | |||
+ | Прилітають лебідоньки | ||
+ | |||
+ | Почисти пір'я. | ||
+ | |||
+ | Прилітають соколята | ||
+ | |||
+ | З-за синьої хмари, | ||
+ | |||
+ | Щоб навіки поєднатись | ||
+ | |||
+ | З лебідками в пари. | ||
+ | |||
+ | Щоб ніколи їхні неньки | ||
+ | |||
+ | Сліз не проливали, | ||
+ | |||
+ | А дорослі і маленькі | ||
+ | |||
+ | Повік пам’ятали : | ||
+ | |||
+ | Що з лебідок виростають | ||
+ | |||
+ | Прекраснії діти – | ||
+ | |||
+ | Ті, що сіють на подвір’ях | ||
+ | |||
+ | Материнські квіти. | ||
+ | |||
+ | Слободенюк Яна | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві посилання== | ||
+ | |||
+ | http://blog.i.ua/user/3238873/1746940/ | ||
+ | |||
+ | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) | ||
− | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Рядок 22: | Рядок 114: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− |
Поточна версія на 19:58, 3 листопада 2018
Ненечка, -ки, ж. Ум. отъ неня.
1. Пестл. до неня 1. Ненечка її Амата В душі своїй була строката, Не всякий їй любився зять (Іван Котляревський, I, 1952, 165); [Русалка:] Дивіться, он той, що там блукає, такий як батько еаш, що вас покинув, що вашу ненечку занапастив (Леся Українка, III, 1952, 218); * Образно. Заридав.. На могилі дух: — Україно, ненечко, Доки ж твоїх мук? (Іван Франко, XIII, 1954, 163).
2. У знач. виг. уживається для вираження переляку, здивування, радості і т. ін. На ввесь гай гукать зачав [Вовк]: — Ой, ненечко! Рятуйте! Поможіте! Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 23).
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 343.
Зображення
Балада про неньку
Проводжала рідна ненька
Синочка і доньку,
Виряджала соколяток
В дальню сторононьку.
Здійнялися й полетіли
За синії хмари,
Захищати Батьківщину
Від злої навали.
Виглядає матусенька –
Не злічити кроків,
А минуло вже з тих пір –
Більш, як шістдесят років.
Поверни, лебідонько,
До рідної неньки!
Повертайся, соколику,
Додому хутенько.
Позлітались лебідоньки,
Сіли на подвір'я,
Та голосить рідна мати:
«Ой, не теє пір'я».
Позлітались соколята,
Сіли на криниці,
Та голосить рідна ненька –
Не чорні очиці…
Нема уже матусеньки,
Заросло подвір'я.
Прилітають лебідоньки
Почисти пір'я.
Прилітають соколята
З-за синьої хмари,
Щоб навіки поєднатись
З лебідками в пари.
Щоб ніколи їхні неньки
Сліз не проливали,
А дорослі і маленькі
Повік пам’ятали :
Що з лебідок виростають
Прекраснії діти –
Ті, що сіють на подвір’ях
Материнські квіти.
Слободенюк Яна
Цікаві посилання
http://blog.i.ua/user/3238873/1746940/