Відмінності між версіями «Дивень»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:23c7da89-254c-43c4-9c38-cf05dab4dca7.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:23c7da89-254c-43c4-9c38-cf05dab4dca7.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
|} | |} | ||
Поточна версія на 17:36, 3 листопада 2018
Дивень, -вця, м. Хлѣбъ въ видѣ толстаго кольца: его пекутъ на свадьбу для невѣсты, которая должна сквозь него посмотрѣть на гостей. Полт.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
Медіа
.Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Дивень — обрядовий хліб, аналогічний за своїм ритуальним призначенням колачеві. Його виробляли найчастіше з плетінкивтроє чи вчетверо, а потім її краї з'єднували, щоб утворилося замкнене коло. Дивень прикрашали очеретинками чи плодовими гілочками, обплетеними тістом, а зверху чіпляли квітку з жита, калини, квітів (живих або штучних). Цей хліб здебільшого характерний для Півдня, частково — Полтавщини й Слобожанщини. У деяких районах для дивню взагалі не випікали хлібинку, а обмежувалися гілочками, запеченими на спеціальних рогачиках і прикрашеними стрічками, квітами, колоссям, калиною, барвінком.
