Відмінності між версіями «Поцілувати»

Версія за 16:22, 3 листопада 2018

Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко. Нп.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ПОЦІЛУВАТИ, ую, уєш, перех. і без додатка. Док. до цілувати. Хустину вишивала, Вишиваючи, співала: «Хустиночко мережена, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він мене поцілує» (Тарас Шевченко, I, 1963, 252); Катря вбігла. Обійняла Марусю, стиснула мене, поцілувала, сіла коло нас (Марко Вовчок, I, 1955, 195); Я пригорнув її до своїх грудей і, схиляючись над нею, ..поцілував її в вуста (Ольга Кобилянська, III, 1956, 244); Коли додому я прийду в годину радісно-побідпу, я на коліна упаду і поцілую землю рідну (Володимир Сосюра, II, 1958, 249); * Образно. Сонце пригріло, поцілувало хлопця (Степан Васильченко, II, 1959, 388).

Ілюстрації

Медіа

Джерела та література

Поцілува́ти замо́к, жарт. Побачити замкнені двері; нікого не застати десь. У 120-му кабінеті, де юрмилося багато людей, порадили звернутись до 32-го .. Пошкандибав до 32-го, але й там поцілував замок (З журналу). поцілува́ти у лома́ку. — Приходимо до Христі — аж у неї і хата закручена. Поцілувала Химка у ломаку, та й назад вернулася (Панас Мирний).

Зовнішні посилання