|
|
| Рядок 23: |
Рядок 23: |
| | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]] | | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]] |
| | [[Категорія:Слова 2018 року]] | | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
| − | Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів!
| |
| − |
| |
| − | я, чол. Людина, яка не любить працювати; ледачий. Ледар день гуляє, три — слабий, а на п'ятий — вихідний (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 391); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 121); * Образно. Бджола дасть мед. А ледар-джміль нічого — Ні меду, ні доробку будь-якого (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 147);
| |
| − | // чол. і жін. Уживається як лайливе слово. Може, сподіваєшся якого ледаря до себе? — крикнув Клим з порога (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); У якогось козака покрала дівка, якась ледар, моркву (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 227).
| |
| − | ♦ Ледаря корчити — ледарювати. Умовляла-умовляла [дівчина] і вмовила: дав слово — перестану ледаря корчити. У суботу піду на роботу (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 140).
| |
| − | '''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
| |
| − | Том 2, ст. 352.'''
| |
Версія за 15:35, 2 листопада 2018
Ледачи́на, -ни, об. = Ледащо, ледащиця. Гол. II, 427. Вх. Лем. 431.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
