Відмінності між версіями «Духота»
(→Медіа) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D1d1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D1d1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D2d2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D3d3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D4d4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 14:06, 2 листопада 2018
Духота, -ти, ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. Левиц. І. 83. 2) Спертый воздухъ.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДУХО́ТА́, хоти́, жін. Висока температура повітря, насиченого випаром. Місто було повите спекою і духотою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 15); Сонце ще не пекло, але вже почувалась духота, і повітря від того здавалось густим, мов пара (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 327); Денна духота знімалася догори, посту паючись перед свіжим подувом вечірнього вітерця (Іван Ле, Наливайко, 1957, 150); // Важке, затхле, несвіже повітря, що утруднює дихання; задуха. Сто метрів під землею в глибині десятиметрової штольні, в духоті.. працює робітник (Іван Франко, IV, 1950, 24); Після духоти й чаду в ресторані нічне повітря видалось Тасі не тільки свіжим, а просто цілющим (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 43).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%83%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B0
