Відмінності між версіями «Духота»
(Створена сторінка: '''Духота, -ти, '''''ж. ''1) Зной, жара, духота. ''А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в г...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Духота, -ти, '''''ж. ''1) Зной, жара, духота. ''А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. ''Левиц. І. 83. 2) Спертый воздухъ. | '''Духота, -ти, '''''ж. ''1) Зной, жара, духота. ''А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. ''Левиц. І. 83. 2) Спертый воздухъ. | ||
[[Категорія:Ду]] | [[Категорія:Ду]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> | ||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> | ||
| + | |||
| + | ДУХО́ТА́, хоти́, жін. Висока температура повітря, насиченого випаром. Місто було повите спекою і духотою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 15); Сонце ще не пекло, але вже почувалась духота, і повітря від того здавалось густим, мов пара (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 327); Денна духота знімалася догори, посту паючись перед свіжим подувом вечірнього вітерця (Іван Ле, Наливайко, 1957, 150); | ||
| + | // Важке, затхле, несвіже повітря, що утруднює дихання; задуха. Сто метрів під землею в глибині десятиметрової штольні, в духоті.. працює робітник (Іван Франко, IV, 1950, 24); Після духоти й чаду в ресторані нічне повітря видалось Тасі не тільки свіжим, а просто цілющим (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 43). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D1d1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%83%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B0 | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/dukhota | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 14:00, 2 листопада 2018
Духота, -ти, ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. Левиц. І. 83. 2) Спертый воздухъ.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДУХО́ТА́, хоти́, жін. Висока температура повітря, насиченого випаром. Місто було повите спекою і духотою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 15); Сонце ще не пекло, але вже почувалась духота, і повітря від того здавалось густим, мов пара (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 327); Денна духота знімалася догори, посту паючись перед свіжим подувом вечірнього вітерця (Іван Ле, Наливайко, 1957, 150); // Важке, затхле, несвіже повітря, що утруднює дихання; задуха. Сто метрів під землею в глибині десятиметрової штольні, в духоті.. працює робітник (Іван Франко, IV, 1950, 24); Після духоти й чаду в ресторані нічне повітря видалось Тасі не тільки свіжим, а просто цілющим (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 43).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%83%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B0
