Відмінності між версіями «Військо»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
м (військо)
 
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Військо, -ка, '''''с. ''Войско. ''Без гетьмана військо гине. ''Ном. № 751. ''Військо йде, як мак цвіте. ''Ном. № 4206.  
 
'''Військо, -ка, '''''с. ''Войско. ''Без гетьмана військо гине. ''Ном. № 751. ''Військо йде, як мак цвіте. ''Ном. № 4206.  
 
[[Категорія:Ві]]
 
[[Категорія:Ві]]
 +
Збройні сили держави; армія.
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27732.html '''Військо''']
 
[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27732.html '''Військо''']
Рядок 15: Рядок 16:
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
==Медіа==
{{#ev:youtube|VlvpPAhgD3g }}  Анатолій Кочерга - Ой, видно село
+
{{#ev:youtube|VlvpPAhgD3g}}  Анатолій Кочерга - Ой, видно село
====Ой, видно село [http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] ====  =====Українські пісні=====
+
 
 +
====Ой, видно село====
 +
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html Українські пісні]
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==

Поточна версія на 13:31, 2 листопада 2018

Військо, -ка, с. Войско. Без гетьмана військо гине. Ном. № 751. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4206. Збройні сили держави; армія.

Сучасні словники

Військо

  • (збройні сили) армія, мн. полки, заст.: рать, дружина; (негативно про чужих) орда, полчища.

Військо , а, сер. Збройні сили держави; армія. У нього вотчина аж біля Прилуків укупі з братом, .. брат господарює, а він служить у війську (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 328); Тоді він [Т. Шевченко] одвідав і Київ, і Кирилівку, і Хортицю, де колись була Січ славного війська запорізького (Панас Мирний, V, 1955, 312); // Частина збройних сил; озброєний загін. Іде військо, іде й друге, А за третім стиха — Не дивися, безталанна — Везуть тобі лихо (Тарас Шевченко, II, 1953, 43); Попереду всього війська Три старшини виступали (Леся Українка, I, 1951, 375); Та не корилась Україна, Повстанські ладила війська (Максим Рильський, Сад.., 1955, 20); Як війна вирувала довкола, розливаючи ріками кров, у будьоннівське військо Микола на зачумлену шляхту пішов (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 95).

Ілюстрації

Військо1.jpg Військо2.jpg Військо3.jpg Військо4.jpg

Медіа

Анатолій Кочерга - Ой, видно село

Ой, видно село

Українські пісні

Див. також

Військо

  • Основними формами військової організації були «вої» і «дружина». «Вої» — це загальне народне ополчення, яке князь використовував у воєнних діях в час особливої потреби. Починаючи боротьбу проти угорських військ, які захопили Галич 1230 р., Данило закликав все ополчення: «зібрав Галицьку землю... і зібрав від Бібрки аж до річки Ушиці і Пруту, і обляг (Галич) тяжкою силою» 1. 1245 р. Ростислав Михайлович йшов у похід на Ярослав, «зібравши багатьох тубільців» 2.
  • Формування важкоозброєних і легкоозброєних військ існували на Русі ще з XI — XII ст. Але у війську Галицько-Волинського князівства XIII ст. помітний прогрес і в озброєнні війська, і в його тактиці. Зображення важкоозброєних воїнів, які бачимо на печатках XIV ст.10, показують значне удосконалення зброї: так, наприклад, шолом вершника менший, ніж у раніших часах, і краще забезпечує голову; щит також менший і легше ним воювати. З літопису знаємо, що були три роди списів: копія, сулиця і рогтиця 11. Легкоозброєні стрільці одержали також нову зброю — рожанці 12, якісь поліпшені луки.

Літопис багато разів описує зовнішній вигляд тогочасного війська. На укріпленнях міста Володимира, які оглядав Бела IV, «стояли оружники — блищали щити і оружники були подібні до сонця» 13. У битві під Шумськом 1233 р. описано військо Данила: його «великий полк» «мав хоробрих людей і світлу зброю» 14. У поході проти ятвягів 1248 р.: «все військо зійшло із коней, озброїлося, як піхотинці (і вийшло) з табору: щити їх були як зоря, шоломи — як сходяче сонце, держали в руках списи як безліч тростин; а стрільці йшли по боках дороги, тримали в руках свої рожанці (луки) і наклали на них свої стріли проти ворогів» 15.