Відмінності між версіями «Білоручка»
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
'''БІЛОРУ́ЧКА''', VI, чол. і жін., розм. Той, хто цурається фізичної, чорної роботи; нероба. Хлопець назвався Максимом Чуприною. Високий, рослий, долоня широка, видно відразу, що не білоручка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 152); | '''БІЛОРУ́ЧКА''', VI, чол. і жін., розм. Той, хто цурається фізичної, чорної роботи; нероба. Хлопець назвався Максимом Чуприною. Високий, рослий, долоня широка, видно відразу, що не білоручка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 152); | ||
// Не призвичаєна до фізичної праці людина; пестун, пестунка. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні богу свічка, ні чорту кочерга (Марко Кропивницький, II, 1958, 266); Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 40). | // Не призвичаєна до фізичної праці людина; пестун, пестунка. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні богу свічка, ні чорту кочерга (Марко Кропивницький, II, 1958, 266); Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 40). | ||
| + | |||
| + | '''Словник відмінків''' | ||
| + | відмінок однина множина | ||
| + | називний білору́чка білору́чки | ||
| + | родовий білору́чки білору́чок | ||
| + | давальний білору́чці білору́чкам | ||
| + | знахідний білору́чку білору́чок | ||
| + | орудний білору́чкою білору́чками | ||
| + | місцевий на/у білору́чці на/у білору́чках | ||
| + | кличний білору́чко білору́чки | ||
| + | |||
| + | '''Словник синонімів''' | ||
| + | БІЛОРУ́ЧКАрозм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАНірон., ПАНИ́Чірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІірон.,ПА́НЯзаст., ПА́ННАірон.,ПАНЯ́НКАірон. (про жінку, дівчину); ЧИСТОПЛЮ́Йзневажл. (той, хто цурається брудної роботи). Сашко так натренував м’язи рук, що вони в нього як у спортсмена. Віталик, правда, теж не якийсь там білоручка (О. Гончар); - Буди вже своїх панів, - наказав Йонька.- А то як зайду з кіссям, то я їх скоро підніму (Григорій Тютюнник); Чистоплюй... А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван.. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю (М. Зарудний). - Пор. ле́дар, песту́н. | ||
| + | ПЕСТУ́Н (той, кого надмірно пестять, кому потурають у всьому), ПЕСТІ́Йрозм., МАЗУ́Нрозм., МАЗІ́Йрозм., ПЛЕ́КАНЕЦЬрозм., ПЕ́ЩЕНЕЦЬрідше.Добриня.. не відходив від свого пестуна (С. Скляренко); Гриць, мамин пестій, був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком (І. Франко); - А ти, стара, не дуже лишень потурай своєму мазунові (І. Нечуй-Левицький); - Мовчи, мазій, - каже Явтух Каленикович, - бач, який пащекуватий! (Ю. Яновський); За такого можна не боятися, що виросте з нього якийсь байдич, дармобит, матусин пещенець (І. Муратов). - Пор. білору́чка, улю́бленець. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 11:05, 2 листопада 2018
Білоручка, -ки, об. Малоработающій человѣкъ или малоработающая женщина; бѣлоручка. Шейк. Ум. Білоручечка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БІЛОРУ́ЧКА, VI, чол. і жін., розм. Той, хто цурається фізичної, чорної роботи; нероба. Хлопець назвався Максимом Чуприною. Високий, рослий, долоня широка, видно відразу, що не білоручка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 152); // Не призвичаєна до фізичної праці людина; пестун, пестунка. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні богу свічка, ні чорту кочерга (Марко Кропивницький, II, 1958, 266); Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 40).
Словник відмінків відмінок однина множина називний білору́чка білору́чки родовий білору́чки білору́чок давальний білору́чці білору́чкам знахідний білору́чку білору́чок орудний білору́чкою білору́чками місцевий на/у білору́чці на/у білору́чках кличний білору́чко білору́чки
Словник синонімів БІЛОРУ́ЧКАрозм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАНірон., ПАНИ́Чірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІірон.,ПА́НЯзаст., ПА́ННАірон.,ПАНЯ́НКАірон. (про жінку, дівчину); ЧИСТОПЛЮ́Йзневажл. (той, хто цурається брудної роботи). Сашко так натренував м’язи рук, що вони в нього як у спортсмена. Віталик, правда, теж не якийсь там білоручка (О. Гончар); - Буди вже своїх панів, - наказав Йонька.- А то як зайду з кіссям, то я їх скоро підніму (Григорій Тютюнник); Чистоплюй... А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван.. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю (М. Зарудний). - Пор. ле́дар, песту́н. ПЕСТУ́Н (той, кого надмірно пестять, кому потурають у всьому), ПЕСТІ́Йрозм., МАЗУ́Нрозм., МАЗІ́Йрозм., ПЛЕ́КАНЕЦЬрозм., ПЕ́ЩЕНЕЦЬрідше.Добриня.. не відходив від свого пестуна (С. Скляренко); Гриць, мамин пестій, був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком (І. Франко); - А ти, стара, не дуже лишень потурай своєму мазунові (І. Нечуй-Левицький); - Мовчи, мазій, - каже Явтух Каленикович, - бач, який пащекуватий! (Ю. Яновський); За такого можна не боятися, що виросте з нього якийсь байдич, дармобит, матусин пещенець (І. Муратов). - Пор. білору́чка, улю́бленець.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 184.
