Відмінності між версіями «Пердун»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
  
  
==Значення==
+
====Сучасні словники====
  
  
Рядок 37: Рядок 37:
 
{{#ev:youtube|cPxRqHHVSv0}}
 
{{#ev:youtube|cPxRqHHVSv0}}
  
==Додаткові дані==
+
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 
===[http://ru.wiktionary.org/wiki/пердун]===
 
===[http://ru.wiktionary.org/wiki/пердун]===
 
===[http://from-ua.com/articles/282199-zhozef-puzhol-velichaishii-perdun-v-istorii-chelovechestva.html]===
 
===[http://from-ua.com/articles/282199-zhozef-puzhol-velichaishii-perdun-v-istorii-chelovechestva.html]===
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 00:09, 2 листопада 2018

Перду́н, -на, м. Испускающій вѣтры. Ум. Пердуне́ць, пердунчикъ.


Сучасні словники

розм. той, хто часто пердить, випускає кишкові гази ◆ У ненців було - брехати, красти - це найгірше. А обзивати - тільки смішно. Скажеш - «пердун ти». Ну, все посміються. В. Я. Голованов, «Острів, або виправдання безглуздих подорожей», 2002 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури)



перен., лайка., зазвичай з дод. старий той, хто викликає своєю поведінкою неприязнь, роздратування і вже ні на що не придатний ◆ Або я нікуди не годжуся, старий пердун став ... В. Д. Дудинцев, «Білі одягу», 1987 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, см. Список літератури)


[Морфологічні та синтаксичні властивості]

пер-дун

Іменник, істота, чоловічий рід, 2-е відмінювання (відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -перд-; суфікс: -ун.

вимова МФА: [pʲɪrdun]

Ілюстрації

Perdun.jpg Images (3).jpg


Медіа


Джерела та література

Зовнішні посилання

[1]

[2]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]