Відмінності між версіями «Пердун»
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
− | == | + | ====Сучасні словники==== |
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
{{#ev:youtube|cPxRqHHVSv0}} | {{#ev:youtube|cPxRqHHVSv0}} | ||
− | == | + | |
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
===[http://ru.wiktionary.org/wiki/пердун]=== | ===[http://ru.wiktionary.org/wiki/пердун]=== | ||
===[http://from-ua.com/articles/282199-zhozef-puzhol-velichaishii-perdun-v-istorii-chelovechestva.html]=== | ===[http://from-ua.com/articles/282199-zhozef-puzhol-velichaishii-perdun-v-istorii-chelovechestva.html]=== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 00:09, 2 листопада 2018
Перду́н, -на, м. Испускающій вѣтры. Ум. Пердуне́ць, пердунчикъ.
Зміст
Сучасні словники
розм. той, хто часто пердить, випускає кишкові гази ◆ У ненців було - брехати, красти - це найгірше. А обзивати - тільки смішно. Скажеш - «пердун ти». Ну, все посміються. В. Я. Голованов, «Острів, або виправдання безглуздих подорожей», 2002 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури)
перен., лайка., зазвичай з дод. старий той, хто викликає своєю поведінкою неприязнь, роздратування і вже ні на що не придатний ◆ Або я нікуди не годжуся, старий пердун став ... В. Д. Дудинцев, «Білі одягу», 1987 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, см. Список літератури)
[Морфологічні та синтаксичні властивості]
пер-дун
Іменник, істота, чоловічий рід, 2-е відмінювання (відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -перд-; суфікс: -ун.
вимова МФА: [pʲɪrdun]
Ілюстрації
Медіа
Джерела та літератураЗовнішні посилання[1][2][[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] |