Відмінності між версіями «П’яниця»
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | П'ЯНИЦЯ, і, чол. і жін. Той, хто п'є багато спиртних напоїв, постійно напивається. Хто п'яницю полюбить, той вік собі згубить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 111); Батькові і матері слухняний [Наум], старшим себе покірний,.. горілки не впивавсь і п'яниць не терпів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 24); Кричала [Настя], наче її гарячим залізом пекли:«.. Я п'яниця вічная... Помилуйте мене, пустіть! Уп'юся я, своє лихо засиплю...» (Марко Вовчок, I, 1955, 268); Недавно вона вийшла заміж за приїжджого техніка.., а він виявився п'яницею, та таким, що п'є без просипу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 119); * У порівняннях. — Що ти мене ведеш, мов п'яницю з шинку? Я сьогодні хочу пограти конем по полю, а ти мене водиш, наче дитину (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 130). | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pyanyca311018.jpg]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | http://sum.in.ua/s/p.janycja | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 21:36, 31 жовтня 2018
П’яниця, -ці, об. 1) Пьяница. Я з п’яницею жити не буду. Мет. 67. 2) Родъ игры въ карты. Ум. П’яничка, п’яни́ченька. Не дай мене за п’яниченьку. Мет. 37.
Сучасні словники
П'ЯНИЦЯ, і, чол. і жін. Той, хто п'є багато спиртних напоїв, постійно напивається. Хто п'яницю полюбить, той вік собі згубить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 111); Батькові і матері слухняний [Наум], старшим себе покірний,.. горілки не впивавсь і п'яниць не терпів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 24); Кричала [Настя], наче її гарячим залізом пекли:«.. Я п'яниця вічная... Помилуйте мене, пустіть! Уп'юся я, своє лихо засиплю...» (Марко Вовчок, I, 1955, 268); Недавно вона вийшла заміж за приїжджого техніка.., а він виявився п'яницею, та таким, що п'є без просипу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 119); * У порівняннях. — Що ти мене ведеш, мов п'яницю з шинку? Я сьогодні хочу пограти конем по полю, а ти мене водиш, наче дитину (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 130).
Ілюстрації
Джерела та літератураЗовнішні посилання |
