Відмінності між версіями «Місити»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
</gallery> | </gallery> | ||
'''Міси́ти, -шу́, -сиш, '''''гл. ''Мѣсить. ''Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. ''Чуб. І. 41. ''Тихо ходить, та густо місить. ''Ном. № 7315. | '''Міси́ти, -шу́, -сиш, '''''гл. ''Мѣсить. ''Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. ''Чуб. І. 41. ''Тихо ходить, та густо місить. ''Ном. № 7315. | ||
| Рядок 11: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Місити — розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи її. Місити діжу, місити тісто, місити глину. Від цього дієслова походить іменник місилка, який позначає знаряддя для місіння чогось. Місилка тіста. | + | '''Місити''' — розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи її. Місити діжу, місити тісто, місити глину. Від цього дієслова походить іменник місилка, який позначає знаряддя для місіння чогось. Місилка тіста. |
| + | '''Місити болото'''(грязюку, версту і т. ін.) — йти або їхати по грязькій дорозі. Підводи, за наказом фельдфебеля, перемістилися у хвіст колони і тепер поволеньки місили болото позаду (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 120); По розгаслій дорозі йти було важко; версту по версті місив ногами Давид, на кожному кроці провалюючись у талому снігу (Андрій Головко, II, 1957, 178); | ||
| + | '''Місити діжу''' — перемішувати вчинене на хліб тісто в діжі. Другі молодиці місили діжу та тісто на паляниці в здорових ночвах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); Звечора вчинила [Катря], а це затопила в печі й стала діжу місити (Андрій Головко, II, 1957, 206). | ||
| + | 2. перен., розм. Завдавати ударів; бити (у 2 знач.). А дрібнота Уже за порогом як кинеться, по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Ніколи б не повірив, що він за в'язку сушняку може до півсмерті катувати людину важкими носаками, місити чобітьми (Михайло Стельмах, I, 1962, 91). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 18: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
Версія за 15:06, 31 жовтня 2018
</gallery> Міси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Чуб. І. 41. Тихо ходить, та густо місить. Ном. № 7315.
Зміст
Сучасні словники
Місити — розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи її. Місити діжу, місити тісто, місити глину. Від цього дієслова походить іменник місилка, який позначає знаряддя для місіння чогось. Місилка тіста. Місити болото(грязюку, версту і т. ін.) — йти або їхати по грязькій дорозі. Підводи, за наказом фельдфебеля, перемістилися у хвіст колони і тепер поволеньки місили болото позаду (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 120); По розгаслій дорозі йти було важко; версту по версті місив ногами Давид, на кожному кроці провалюючись у талому снігу (Андрій Головко, II, 1957, 178); Місити діжу — перемішувати вчинене на хліб тісто в діжі. Другі молодиці місили діжу та тісто на паляниці в здорових ночвах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); Звечора вчинила [Катря], а це затопила в печі й стала діжу місити (Андрій Головко, II, 1957, 206). 2. перен., розм. Завдавати ударів; бити (у 2 знач.). А дрібнота Уже за порогом як кинеться, по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Ніколи б не повірив, що він за в'язку сушняку може до півсмерті катувати людину важкими носаками, місити чобітьми (Михайло Стельмах, I, 1962, 91).
Ілюстрації
|
|
