Відмінності між версіями «Схиляти»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 20:06, 30 жовтня 2018
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Змінювати пряме положення на похиле, нагнувши, опустивши що-небудь; нахиляти. Маріуца ставала .. на коліна і смикала за віжки. Мала, облізла шкапина сумно схиляла голову і не рухалась з місця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 371); Чумак іде, подивиться Та й голову схилить (Тарас Шевченко, I, 1951, 48).
2. перен. Навертати, спрямовувати, приваблювати до кого-, чого-небудь. Я, шукаючи кохання, У тузі вирішив востаннє Наїну чарами схилить (Пушкін, Руслан і Людм., перекл. Терещенка, 1949, 21); Він схиляв кожного до себе своєю лагідною вдачею і вмінням на диво швидко зав'язувати з новою людиною дружелюбні відносини (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 109).
3. до чого і рідко у що, з інфін., перен. Переконувати, умовляти, примушувати робити що-небудь, погоджуватися на щось. Побував він і на Дунаї, був учасником Молдавського походу, схиляв буджацьких нападників-татар у підданство Росії (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 5); Кінчилась ця розмова тим, що Ярош пообіцяв Байді свою допомогу — будь-що схилити і Миронця, і правління артілі до механізації ферм (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 16).
4. із запереч. не, перев. док., перен. Перемогти, підкорити кого-, що-небудь. Не схилить утома і голод-біда. Тепер він свідомий червоний солдат (Володимир Сосюра, I, 1957, 331); Зросли ми — дужа сила — Нас Жовтень колихав; Того ніхто не схилить, Хто з нами поряд став (Павло Усенко, Лави.., 1948, 11).
Ілюстрації
|
|
 ]
|
Див. також
http://slovopedia.org.ua/49/53409/361698.html
https://uk.worldwidedictionary.org/схилити
