Відмінності між версіями «Осиротіти»
(Створена сторінка: '''Осиротіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Осиротѣть. ''Він сирота і не винен, що осиротів. ''Св. Л. 324. ''Що я...) |
|||
| (не показано 12 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Осиротіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Осиротѣть. ''Він сирота і не винен, що осиротів. ''Св. Л. 324. ''Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. ''Нп. | '''Осиротіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Осиротѣть. ''Він сирота і не винен, що осиротів. ''Св. Л. 324. ''Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. ''Нп. | ||
[[Категорія:Ос]] | [[Категорія:Ос]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | <big>'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> | ||
| + | |||
| + | </big>1. Стати сиротою. В шість років Кульжан осиротіла (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 57); Багато гур'ївчан загинуло тоді в морі. Загинуло й подружжя Задонцевих. Так осиротів Валерик (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 75); | ||
| + | // Залишитися самотнім, без близької, рідної людини. — Я прожила веселий вік молодий з ним тихо та любо, і ось довелось на старості літях [літ] осиротіти! Куди не гляну.., — все його згадаю (Марко Вовчок, I, 1955, 49).<br /> | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Стати безлюдним, пустим; опустіти. Веселий Кут осиротів. Без догляду, без призору почав пустіти та осуватися (Панас Мирний, III, 1954, 293); Як тільки брязнула клямкою хвіртка по її сліду, Микола відчув, що весь дім Громових і чепурний його дворик і садок враз осиротіли (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 397). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 762. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:T JIV YFFG H.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Е Н Н Н АЕА.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:U HH PP LL.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:YYY UUU.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Kq_Q0lcAxyg}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | https://opinionua.com/2018/02/19/voyenne-ditinstvo-yak-perezapustiti-batkivskij-potencial/ | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/osyrotity | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 20:06, 30 жовтня 2018
Осиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Св. Л. 324. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Стати сиротою. В шість років Кульжан осиротіла (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 57); Багато гур'ївчан загинуло тоді в морі. Загинуло й подружжя Задонцевих. Так осиротів Валерик (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 75);
// Залишитися самотнім, без близької, рідної людини. — Я прожила веселий вік молодий з ним тихо та любо, і ось довелось на старості літях [літ] осиротіти! Куди не гляну.., — все його згадаю (Марко Вовчок, I, 1955, 49).
2. перен. Стати безлюдним, пустим; опустіти. Веселий Кут осиротів. Без догляду, без призору почав пустіти та осуватися (Панас Мирний, III, 1954, 293); Як тільки брязнула клямкою хвіртка по її сліду, Микола відчув, що весь дім Громових і чепурний його дворик і садок враз осиротіли (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 397). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 762.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
https://opinionua.com/2018/02/19/voyenne-ditinstvo-yak-perezapustiti-batkivskij-potencial/
