Відмінності між версіями «Шпунт»
(→Медіа) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 15:16, 30 жовтня 2018
Шпунт, -та, м. Пуншъ. Сим. 143. Там пани чаї та шпунти п’ють. Ном. № 10380.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Поздовжній виступ або паз для з’єднування одне з одним дощок, брусів, блоків і т. ін., а також таке з’єднання, при якому виступ однієї частини входить у паз іншої. Часто для виготовлення годівниць беруть дошки, які збивають в шпунт (Свинар., 1956, 280).
2. Те саме, що шпунти́на. Всі ждуть, не нашкодила б річка у бурю страшну, у туман… Але із шпунтів перемичка під захист взяла котлован (Шер., Дружбою.., 1954, 100); В повітрі стояв безупинний скрегіт тягачів, що тягли до Дніпра волоком довжелезні штаби сталевих шпунтів і труб та величезні листи сталі (Довж., Зач. Десна, 1957, 562); // збірн. Ряд шпунтин, які щільно прилягають одна до одної. При забиванні шпунта у щільний грунт на нижній кінець шпунтини надівають башмак, а на голову — бугель (Довідник сіль. будівельника, 1956, 159).
3. У виноробстві — спеціальний корок, яким закривають у бочці вино, яке ще не перебродило.
4. Інструмент у вигляді сталевого загостреного з одного кінця стержня, який застосовується скульпторами для первинної обробки каменю. Шпунт і скарпель у руках [каменотеса] дзвеніли. Іскри летіли йому з-під рук (Шпорта, Вибр., 1958, 228).