Відмінності між версіями «Вдовування»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Вдовува́ння, -ня, '''''с. '''''= Удовування. ''' Категорія:Вд)
 
(Сучасні словники)
 
(не показано 9 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Вдовува́ння, -ня, '''''с. '''''= Удовування. '''
+
ВДОВУВА́ННЯ (УДОВУВА́ННЯ), я, сер. Стан за значенням вдовувати. Йому уявилась матір, з кошиком і заступом у руках, підперезана фартушком, бліда, зістарена не так роками, як своїм трудним вдовуванням (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 193).
[[Категорія:Вд]]
+
ВДОВУВА́ТИ (УДОВУВА́ТИ), ую, уєш, недок. Бути, жити вдовою, вдівцем. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 518).
 +
 
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 
 +
Вдівство — стан людини після смерті чоловіка / дружини. Чоловік в цьому стані називається вдівцем, а жінка вдовою.
 +
 
 +
Вдови
 +
За звичаями ряду народів, після смерті чоловіка вдова кінчала життя самогубством. У Індії цей ритуал називався саті і проводився до XIX століття. У Китаї самогубство вдів практикувалося з V по XX століття[1]. Ця традиція мала своєю метою захист вдів від зазіхань сторонніх і символізуючи вірність покійному чоловіку. У кочових народів самогубство замінювалося членоушкодженням.
 +
 
 +
В інших країнах вдова не тільки не кінчала з собою при смерті чоловіка, але і могла вдруге виходити заміж. У давньогрецьких міфах так вперше зробила Горгофона (донька Персея)[2]. Старий Завіт прямо наказував вдовам одружуватися з родичами померлих чоловіків[3] (див. левірат).
 +
 
 +
Патріархальне суспільство законодавчо охороняло права вдів. Про це йдеться в Першому посланні до Тимофія, в якому обов'язок підтримувати вдів покладалася на їх родичів і церковну громаду. Останні також повинні були сприяти вторинним шлюбам вдів. В азійських країнах громаді і родичам належало утримувати вдів (казахські «Сім установлень» хана Тауке).
 +
 
 +
Вдівці
 +
Поведінка вдівців, як правило, не регламентувалося, за винятком термінів трауру в пізніший період, які, однак, були в два рази менше, ніж у вдів, що підкреслювало статеву нерівність.
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imaghgjhges.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image88s.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpeg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
<a href="http://slovopedia.org.ua/93/53411/1004366.html">удовування</a>==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
<a href="http://slovopedia.org.ua/93/53411/1004366.html">Що таке удовування</a>
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут журналістики}}}]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 14:47, 30 жовтня 2018

ВДОВУВА́ННЯ (УДОВУВА́ННЯ), я, сер. Стан за значенням вдовувати. Йому уявилась матір, з кошиком і заступом у руках, підперезана фартушком, бліда, зістарена не так роками, як своїм трудним вдовуванням (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 193). ВДОВУВА́ТИ (УДОВУВА́ТИ), ую, уєш, недок. Бути, жити вдовою, вдівцем. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 518).


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Вдівство — стан людини після смерті чоловіка / дружини. Чоловік в цьому стані називається вдівцем, а жінка вдовою.

Вдови За звичаями ряду народів, після смерті чоловіка вдова кінчала життя самогубством. У Індії цей ритуал називався саті і проводився до XIX століття. У Китаї самогубство вдів практикувалося з V по XX століття[1]. Ця традиція мала своєю метою захист вдів від зазіхань сторонніх і символізуючи вірність покійному чоловіку. У кочових народів самогубство замінювалося членоушкодженням.

В інших країнах вдова не тільки не кінчала з собою при смерті чоловіка, але і могла вдруге виходити заміж. У давньогрецьких міфах так вперше зробила Горгофона (донька Персея)[2]. Старий Завіт прямо наказував вдовам одружуватися з родичами померлих чоловіків[3] (див. левірат).

Патріархальне суспільство законодавчо охороняло права вдів. Про це йдеться в Першому посланні до Тимофія, в якому обов'язок підтримувати вдів покладалася на їх родичів і церковну громаду. Останні також повинні були сприяти вторинним шлюбам вдів. В азійських країнах громаді і родичам належало утримувати вдів (казахські «Сім установлень» хана Тауке).

Вдівці Поведінка вдівців, як правило, не регламентувалося, за винятком термінів трауру в пізніший період, які, однак, були в два рази менше, ніж у вдів, що підкреслювало статеву нерівність.

Ілюстрації

Imaghgjhges.jpeg Image88s.jpeg Index.jpeg Images.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

<a href="http://slovopedia.org.ua/93/53411/1004366.html">удовування</a>==Зовнішні посилання==

<a href="http://slovopedia.org.ua/93/53411/1004366.html">Що таке удовування</a>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут журналістики}}}]]