Відмінності між версіями «Вдовування»
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Вдівство — стан людини після смерті чоловіка / дружини. Чоловік в цьому стані називається вдівцем, а жінка вдовою. | ||
| + | |||
| + | Вдови | ||
| + | За звичаями ряду народів, після смерті чоловіка вдова кінчала життя самогубством. У Індії цей ритуал називався саті і проводився до XIX століття. У Китаї самогубство вдів практикувалося з V по XX століття[1]. Ця традиція мала своєю метою захист вдів від зазіхань сторонніх і символізуючи вірність покійному чоловіку. У кочових народів самогубство замінювалося членоушкодженням. | ||
| + | |||
| + | В інших країнах вдова не тільки не кінчала з собою при смерті чоловіка, але і могла вдруге виходити заміж. У давньогрецьких міфах так вперше зробила Горгофона (донька Персея)[2]. Старий Завіт прямо наказував вдовам одружуватися з родичами померлих чоловіків[3] (див. левірат). | ||
| + | |||
| + | Патріархальне суспільство законодавчо охороняло права вдів. Про це йдеться в Першому посланні до Тимофія, в якому обов'язок підтримувати вдів покладалася на їх родичів і церковну громаду. Останні також повинні були сприяти вторинним шлюбам вдів. В азійських країнах громаді і родичам належало утримувати вдів (казахські «Сім установлень» хана Тауке). | ||
| + | |||
| + | Вдівці | ||
| + | Поведінка вдівців, як правило, не регламентувалося, за винятком термінів трауру в пізніший період, які, однак, були в два рази менше, ніж у вдів, що підкреслювало статеву нерівність. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imaghgjhges.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imaghgjhges.jpeg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image88s.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpeg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 21: | Рядок 34: | ||
<a href="http://slovopedia.org.ua/93/53411/1004366.html">удовування</a>==Зовнішні посилання== | <a href="http://slovopedia.org.ua/93/53411/1004366.html">удовування</a>==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | <a href="http://slovopedia.org.ua/93/53411/1004366.html">Що таке удовування</a> | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут журналістики}}}]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут журналістики}}}]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 14:47, 30 жовтня 2018
ВДОВУВА́ННЯ (УДОВУВА́ННЯ), я, сер. Стан за значенням вдовувати. Йому уявилась матір, з кошиком і заступом у руках, підперезана фартушком, бліда, зістарена не так роками, як своїм трудним вдовуванням (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 193). ВДОВУВА́ТИ (УДОВУВА́ТИ), ую, уєш, недок. Бути, жити вдовою, вдівцем. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 518).
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Вдівство — стан людини після смерті чоловіка / дружини. Чоловік в цьому стані називається вдівцем, а жінка вдовою.
Вдови За звичаями ряду народів, після смерті чоловіка вдова кінчала життя самогубством. У Індії цей ритуал називався саті і проводився до XIX століття. У Китаї самогубство вдів практикувалося з V по XX століття[1]. Ця традиція мала своєю метою захист вдів від зазіхань сторонніх і символізуючи вірність покійному чоловіку. У кочових народів самогубство замінювалося членоушкодженням.
В інших країнах вдова не тільки не кінчала з собою при смерті чоловіка, але і могла вдруге виходити заміж. У давньогрецьких міфах так вперше зробила Горгофона (донька Персея)[2]. Старий Завіт прямо наказував вдовам одружуватися з родичами померлих чоловіків[3] (див. левірат).
Патріархальне суспільство законодавчо охороняло права вдів. Про це йдеться в Першому посланні до Тимофія, в якому обов'язок підтримувати вдів покладалася на їх родичів і церковну громаду. Останні також повинні були сприяти вторинним шлюбам вдів. В азійських країнах громаді і родичам належало утримувати вдів (казахські «Сім установлень» хана Тауке).
Вдівці Поведінка вдівців, як правило, не регламентувалося, за винятком термінів трауру в пізніший період, які, однак, були в два рази менше, ніж у вдів, що підкреслювало статеву нерівність.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
<a href="http://slovopedia.org.ua/93/53411/1004366.html">удовування</a>==Зовнішні посилання==
<a href="http://slovopedia.org.ua/93/53411/1004366.html">Що таке удовування</a>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут журналістики}}}]]
