Відмінності між версіями «Знахідка»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Знахідка.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Знахідка.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:знахідка11.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 18:50, 29 жовтня 2018
Знахідка, -ки, ж. Находка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 646.
ЗНА́ХІДКА, и, жін.
1. Те, що під час розшуків або випадково знайдене. В апаратній Маланка шукала Андрієвих пальців. Три жовтих, в олії, цурпалки валялись долі, біля машини, четвертого так і не знайшла. Вона загорнула знахідку у хустину і взяла з собою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 49); Бідак золотого знайшов на землі, — Зрадів, аж заплакав. Додому йдучи, Згубив свою знахідку в лісі вночі, Шукав до світання в імлі (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 96); Підходить [Денис] до Мар'яни і передає їй гриби. — Ось тобі, господине, моя знахідка (Михайло Стельмах, II, 1962, 223); * У порівняннях. Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім'я Марини Дубчак (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 111).
Ілюстрації
|
|
