Відмінності між версіями «Мерзененький»

Версія за 22:05, 28 жовтня 2018

Мерзене́нький, -а, -е. Плохой, гадкій. Мерзененька дорога. Черниг. у.

Сучасні словники

Який викликає огиду, відразу; гидкий (у 1 знач.), відворотний (у 1 знач.). Так лаяти Болото почала [Верша]: —...Таке ж бридке, таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене, Не хочеться паскудиться в багні (Євген Гребінка, I, 1957, 53); Жовта пінява рідина, тепла й мерзенна, ллється з пляшки на стіл (Іван Микитенко, II, 1957, 70); — Як тобі не соромно! — обурилась Глашка. — Як у тебе язик повернувся сказати таке мерзенне слово! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); * Образно. Ця рада [Центральна] чим далі більше розкриває своє мерзенне обличчя й стає одним із головних центрів всеросійської контрреволюції (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 24).

2. Підлий, негідний своїми вчинками, поведінкою (про людину). У ляхів кишені Потрусили та й потягли Карати мерзенних у Лисянку (Тарас Шевченко, I, 1951, 122); Ленін з гнівом і презирством затаврував Каменева і Зінов'єва як зрадників і зажадав виключення з партії цих мерзенних пособників контрреволюції (Ленін, Коротка біографія, 1955, 180); Вона [дружба] ґрунтується на високих засадах інтернаціоналізму, перед якими никнуть і зникнуть мерзенні вороги народу (Максим Рильський, III, 1956, 46); // Підлий, негідний (про вчинки, дії такої людини). В поемі «Єретик», присвяченій діяльності великого чеського патріота Яна Гуса, Шевченко таврує церковних володарів, що творять мерзенні діла (Комуніст України, 1, 1964, 80); Вибачте, я хотів помститись за двійку, це — мерзенний вчинок (Олесь Донченко, V, 1957, 451); // Уживається як лайливе слово. — Ти смієш, кошеня мерзенне, Зевесу доносить на мене, Щоб тим нас привести в розлад (Іван Котляревський, I, 1952, 245); — Горілки! Меду! Де отаман? Громада? Соцький? Препогане, Мерзенне, мерзле парубоцтво, Ходіте биться! (Тарас Шевченко, II, 1953, 80).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник укр мови

Зовнішні посилання