Відмінності між версіями «Женьчуги»
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|HeqtLl4313M}} | ||
| + | {{#ev:youtube|yFxdPfy5vRg}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 21:28, 28 жовтня 2018
Женьчуги, -гів, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ. Гол. Од. 71.
Зміст
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG
Женьчуги́, гі́в, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ. Гол. Од. 71.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 479.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖЕМЧУГ, у, чол., рідко. 1. Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають із черепашок деяких молюсків; перли.
[Лінкей:]
Без ліку злота я надбав
І самоцвітів назбирав…
Найкращий жемчуг – жемчужок
Візьми собі для сережок.
(Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 366)
2. Вироби, прикраси з цієї речовини. Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах (Олекса Стороженко, I, 1957, 40 ) * У порівняннях. І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (Іван Франко, XIII, 1954, 175)
Ілюстрації
|
|
|
