Відмінності між версіями «Дівоснуб»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Див. також) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 55: | Рядок 55: | ||
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12353-divoshljub.html Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 387.] | [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12353-divoshljub.html Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 387.] | ||
| + | |||
| + | [https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1 Орфографічний словник української мови] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 18:14, 28 жовтня 2018
Дівоснуб, -ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе.... старость, бояръ, пословъ, дівоснубовъ». Чуб. IV. 56.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДІВОШЛЮБ -а, ч., ент.
1) Те саме, що сват.
2) діал. Сватання.
Дівошлю́б, (дівослюб), -ба м.
1) Сватъ.
2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Гродн. губ. Чуб. IV. 658. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Рк. Макс. Cм. Злюбини.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
| Відмінки | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | дівошлюб | дівошлюби |
| Родовий | дівошлюба | дівошлюбів |
| Давальний | дівошлюбові, дівошлюбу | дівошлюбам |
| Знахідний | дівошлюб, дівошлюба | дівошлюби, дівошлюбів |
| Орудний | дівошлюбом | дівошлюбами |
| Місцевий | на/у дівошлюбі | на/у дівошлюбах |
| Кличний | дівошлюбе | дівошлюби |
Джерела та література
Тлумачний словник української мови
Орфографічний словник української мови
