Відмінності між версіями «Алилуйко»
(Створена сторінка: '''Алилу́йко, -ка,''' ''м.'' Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех. [[Категорія:А...) |
(→Медіа) |
||
| (не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ал]] | [[Категорія:Ал]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/177-alylujko.html]=== | ||
| + | Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех. | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ДУХОВЕ́НСТВО, а, сер., збірн. Служителі релігійного культу. На причілку, в холодку, під високими черешнями, були понакривані столи для духовенства та значніших парафіян-господарів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 8). | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ДУХО́ВНИЙ, а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Зв'язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її. [Орест:] Окрім того, для літературної роботи треба духовної рівноваги (Леся Українка, II, 1951, 52); Невтомне піклування партії про виховання радянського народу привело до докорінної зміни його духовного обличчя (Комуніст України, 11, 1959, 35); | ||
| + | // Зв'язаний з спільністю ідей, поглядів, прагнень і т. ін. Народи наші [український, російський і білоруський] бували адміністративно розрізнені, але ніколи, ні за яких обставин не втрачали вони свідомості своєї духовної спільності (Максим Рильський, III, 1956, 16); | ||
| + | // розм. Нематеріальний, нетілесний. — За духовним хлібом нам нічого їздить в Європу! — обізвалась одна лиса голова (Нечуй-Левицький, I, 1956, 564); Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей на землі є трудящий народ (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 185). | ||
| + | |||
| + | 2. Стос. до релігії, церкви, належний їм; протилежне світський. Графиня відповіла, що в бібліотеці таких духовних книжок нема, там усе світські (Олесь Донченко, III, 1956, 47); | ||
| + | // Який готує служителів культу; який відає, управляє церковними справами. — Тепер студенти з духовних академій чомусь вже не йдуть у ченці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 368); Ні мати,.. ні тим більше батько — добросовісний чиновник духовної консисторії, не змогли.. пояснити дочці, що ж таке людське щастя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 22); | ||
| + | // Який є служителем релігійного культу. — Адже ж я черничка, духовна особа, така сама, як і піп (Іван Франко, IV, 1950, 80); Наставник духовний наставно пощупав грішну курятину: чи хватить на суп дванадцяти апостолам (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 5); | ||
| + | // Який належить, присвоюється і т. ін. служителям церкви. Обидва [женихи] були кандидатами духовного сану, та не одного були походження (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 7); | ||
| + | // у знач. ім. духовні, них, мн., розм. Служителі релігійного культу. Я бачив духовних, що прилюдно обурювалися на кождого, хто посмів хоч несмілим слівцем осудити їх хиби (Іван Франко, IV, 1950, 323); Він знав, що в Терлецького не бувають духовні, а тільки панки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 57). | ||
| + | |||
| + | 3. у знач. ім. духовна, ної, жін., заст. Те саме, що духівниця. [Захарко:] Чи дома ж то старшина? Піду та й скажу, нехай пише духовну!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 166). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лалалалала.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3197ior.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img_3719_40.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1509830881.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|uieVcuh6Hws}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/177-alylujko.html]=== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/dukhovnyj]=== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/dukhovenstvo]=== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 18:09, 28 жовтня 2018
Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех.
Зміст
Сучасні словники
[1]
Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДУХОВЕ́НСТВО, а, сер., збірн. Служителі релігійного культу. На причілку, в холодку, під високими черешнями, були понакривані столи для духовенства та значніших парафіян-господарів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 8).
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДУХО́ВНИЙ, а, е.
1. Зв'язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її. [Орест:] Окрім того, для літературної роботи треба духовної рівноваги (Леся Українка, II, 1951, 52); Невтомне піклування партії про виховання радянського народу привело до докорінної зміни його духовного обличчя (Комуніст України, 11, 1959, 35); // Зв'язаний з спільністю ідей, поглядів, прагнень і т. ін. Народи наші [український, російський і білоруський] бували адміністративно розрізнені, але ніколи, ні за яких обставин не втрачали вони свідомості своєї духовної спільності (Максим Рильський, III, 1956, 16); // розм. Нематеріальний, нетілесний. — За духовним хлібом нам нічого їздить в Європу! — обізвалась одна лиса голова (Нечуй-Левицький, I, 1956, 564); Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей на землі є трудящий народ (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 185).
2. Стос. до релігії, церкви, належний їм; протилежне світський. Графиня відповіла, що в бібліотеці таких духовних книжок нема, там усе світські (Олесь Донченко, III, 1956, 47); // Який готує служителів культу; який відає, управляє церковними справами. — Тепер студенти з духовних академій чомусь вже не йдуть у ченці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 368); Ні мати,.. ні тим більше батько — добросовісний чиновник духовної консисторії, не змогли.. пояснити дочці, що ж таке людське щастя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 22); // Який є служителем релігійного культу. — Адже ж я черничка, духовна особа, така сама, як і піп (Іван Франко, IV, 1950, 80); Наставник духовний наставно пощупав грішну курятину: чи хватить на суп дванадцяти апостолам (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 5); // Який належить, присвоюється і т. ін. служителям церкви. Обидва [женихи] були кандидатами духовного сану, та не одного були походження (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 7); // у знач. ім. духовні, них, мн., розм. Служителі релігійного культу. Я бачив духовних, що прилюдно обурювалися на кождого, хто посмів хоч несмілим слівцем осудити їх хиби (Іван Франко, IV, 1950, 323); Він знав, що в Терлецького не бувають духовні, а тільки панки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 57).
3. у знач. ім. духовна, ної, жін., заст. Те саме, що духівниця. [Захарко:] Чи дома ж то старшина? Піду та й скажу, нехай пише духовну!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 166).
Ілюстрації
|
|
|
|
