Відмінності між версіями «Ґрунтик»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
 
(не показані 9 проміжних версій 4 учасників)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Ґр]]
 
[[Категорія:Ґр]]
  
'''Ґава, -ви, '''''ж. ''1) Ворона. Драг. 272. ''Як ґава до Юр’я у житі сховається, буде добре жито. ''Мнж. 157. 2) ''об. ''Зѣвака, ротозѣй. Ґави ловити. Ротозѣйничать. ''Він ґав ловив та витрішки продавав. ''Котл.
 
 
'''Ґава, -ви, '''''ж. ''1) Ворона. Аф. 352. '''Ґави ловити'''. Ротозѣйничать, зѣвать. ''Гав ловив та витрішки продавав. ''Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. НВолын. у.
 
 
Див. також:
 
 
'''[[Ґавеня]]'''
 
 
'''[[Ґавити]]'''
 
 
'''[[Ґавеґа]]'''
 
 
'''[[Ґав’ячий]]'''
 
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
  
'''Ґава''', и, жін.  
+
Ґру́нтик, гру́нтик, ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
  
1. Те саме, що ворона 1. ''Знайшовсь Осел - мастак — Його й найняв [хазяїн] левади доглядати, Проклятих горобців та ґав ганяти'' (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 106); Ворона, або, як її ще називають, — '''ґава'''.. дуже хитрий і обережний шкідник (Корисні птахи України.., 1950, 75);  * У порівняннях. Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 180).
+
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 351.
+
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
♦ [Мов] '''ґаву''' ковтнути бути мовчазним. — Бач, який він гарний! — додала [Наталія Миколаївна] уголос, кинувши очима на Довбню. — Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний, III, 1954, 216); Ґав (ґави) ловити — нічого не робити; пропускати яку-небудь нагоду; бути неуважним, неспритним. — Вона [дочка] в тебе увесь день божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок, І, 1955, 16); — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман.. — І це я з моїм розумом ловив ґави, коли.. ціпов'яз з зубів видер мені ниву!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Усім: і екскурсантам, і простим людям — рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня, I, 1956, 159); Піймати (впіймати) ґаву — пропустити що-небудь через неуважність, неспритність. [Андрій:] Як же це ти таку гаву упіймав, що не забрав з якономії [економії] своїх грошей? (Марко Кропивницький, III, 1959, 150); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м'яч покотився до другого гурту (Петро Панч, Іду, 1946, 122).
+
ҐРУНТ, у, чол.
+
2. перен., зневажл. Неуважна, нерозторопна людина; роззява. [Аделя:] Ну, не впущу я цього студента, як та ґава Наталка (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 503).
+
  
''[http://sum.in.ua/s/gava Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 8.]''
+
1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. Є сторона — Гесперійською греки її прозивають, — Давня країна, прославлена військом та ґрунтом родючим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236); Для утеплення чи для здешевлення хату будували, підкопавши ґрунт (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 148);
 +
// Верхній шар землі щодо його складу. Друге місце за площею серед ґрунтів Полісся належить болотяним, торфово-болотяним ґрунтам та торфовищам (Нариси про природу.. Українського Полісся, 1955, 224); Менші врожаї вона [яра пшениця] дає на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся (Колгоспник України, 2, 1958, 15).
  
 +
2. Морське, річкове і т. ін. дно. Підводний човен лежав на ґрунті (Микола Трублаїні, II, 1955, 316).
  
'''Гава''' ж. новорос. карга, ворона. Гаведь ж. арх. бранно, неуч, разиня; гадость. Гаваниться пск. нежиться. Гаврать, гаврить что, кур. пачкать стряпая, делать кой–как. || Костр–буй. прясть? вероятно копаться кой–как за прялкою. Баба сгаврала щи. Муку погаврала, пирогов не напекла, —ся, пачкаться. || Гава и галка черноморск. рыба Mugil chelo (auratis), головль.
+
3. заст. Земельний наділ. Послужив він рік, а на другий уже ґрунт і хату купив (Панас Мирний, II, 1954, 39); Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 37);  * У порівняннях. Без батьків, як без ґрунту, без дітей, як без крил (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 294);
 +
//  Двір з усіма прилеглими будівлями, угіддями. У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125).
  
''([http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%93%D0%90%D0%92%D0%90/ Словарь Даля])''
+
4. перен. Те, що становить основу чого-небудь, є вихідним матеріалом для створення, виникнення чогось. Дружба народів ґрунт, на якому росте й квітне радянська поезія (Радянське літературознавство, 10, 1949, 10); Партійність і народність є тим ґрунтом, на якому формувалось і зростало соціалістичне мистецтво (Мистецтво, 1, 1966, 4).
 
+
 
+
'''Фразеологізми''':
+
 
+
'''впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву''' (воро́ну). Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м’яч покотився до другого гурту (П. Панч); (Старшина:) Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. (Староста:) Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький).
+
 
+
'''ґав (ґа́ви) лови́ти''', фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона (дочка) в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да (та) .. граки ловить (Ганна Барвінок); (Халява:) Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. (Виборний:) Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І.
+
 
+
н'''і па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на)'''. Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу).
+
 
+
'''як (мов, ні́би і т. ін.) ґа́ву ковтну́в'''. Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього (Проценка).— Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню.— Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний).
+
 
+
''([http://slovopedia.org.ua/49/53904/356928.html Фразеологічний словник української мови])''
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"  
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Voronosira3.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Grunt.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Wrona Siwa.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pochva_3-700x400.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ворона4.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:624882808_w640_h640_grunt_rastitelnyj.png|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гава 780901.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B690b6943704aa8ce2aa184ab10e81e8_M.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
<div align="right"></div>
+
==Медіа==
 
+
{{#ev:youtube|ii9t7Bl4cUc}}
<h3><center>Це цікаво знати!</center></h3>
+
<hr>
+
 
+
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Ворона]''' - Матеріал із  [http://uk.wikipedia.org/wiki ВІКІПЕДІЇ]
+
 
+
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D1%80%D0%B0 Ворона сіра]''' - Матеріал із  [http://uk.wikipedia.org/wiki ВІКІПЕДІЇ]
+
 
+
'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0 Ворона чорна]''' - Матеріал із  [http://uk.wikipedia.org/wiki ВІКІПЕДІЇ]
+
 
+
  
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
+
==Див. також==
  
 +
==Джерела та література==
  
==Інтернет ресурси==
+
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA]===
 +
===[https://www.youtube.com/watch?v=ii9t7Bl4cUc]===
 +
===[http://sum.in.ua/s/grunt]===
  
'''Відео''': '''[http://www.youtube.com/watch?v=j6OnuHjzZcQ Ворона катається на даху]'''
+
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
[[Категорія:Ґр]]
+
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 17:49, 28 жовтня 2018

Ґрунтик, грунтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.


Сучасні словники

Ґру́нтик, гру́нтик, ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 351.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ҐРУНТ, у, чол.

1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. Є сторона — Гесперійською греки її прозивають, — Давня країна, прославлена військом та ґрунтом родючим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236); Для утеплення чи для здешевлення хату будували, підкопавши ґрунт (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 148); // Верхній шар землі щодо його складу. Друге місце за площею серед ґрунтів Полісся належить болотяним, торфово-болотяним ґрунтам та торфовищам (Нариси про природу.. Українського Полісся, 1955, 224); Менші врожаї вона [яра пшениця] дає на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся (Колгоспник України, 2, 1958, 15).

2. Морське, річкове і т. ін. дно. Підводний човен лежав на ґрунті (Микола Трублаїні, II, 1955, 316).

3. заст. Земельний наділ. Послужив він рік, а на другий уже ґрунт і хату купив (Панас Мирний, II, 1954, 39); Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 37); * У порівняннях. Без батьків, як без ґрунту, без дітей, як без крил (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 294); // Двір з усіма прилеглими будівлями, угіддями. У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125).

4. перен. Те, що становить основу чого-небудь, є вихідним матеріалом для створення, виникнення чогось. Дружба народів — ґрунт, на якому росте й квітне радянська поезія (Радянське літературознавство, 10, 1949, 10); Партійність і народність є тим ґрунтом, на якому формувалось і зростало соціалістичне мистецтво (Мистецтво, 1, 1966, 4).

Ілюстрації

Grunt.jpg Pochva 3-700x400.jpg 624882808 w640 h640 grunt rastitelnyj.png B690b6943704aa8ce2aa184ab10e81e8 M.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

[1]

[2]

[3]

Зовнішні посилання