Відмінності між версіями «Ґрунтик»
(→Ілюстрації) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|ii9t7Bl4cUc}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA]=== | ||
| + | ===[https://www.youtube.com/watch?v=ii9t7Bl4cUc]=== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/grunt]=== | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 17:49, 28 жовтня 2018
Ґрунтик, грунтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Зміст
Сучасні словники
Ґру́нтик, гру́нтик, ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 351.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ҐРУНТ, у, чол.
1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. Є сторона — Гесперійською греки її прозивають, — Давня країна, прославлена військом та ґрунтом родючим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236); Для утеплення чи для здешевлення хату будували, підкопавши ґрунт (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 148); // Верхній шар землі щодо його складу. Друге місце за площею серед ґрунтів Полісся належить болотяним, торфово-болотяним ґрунтам та торфовищам (Нариси про природу.. Українського Полісся, 1955, 224); Менші врожаї вона [яра пшениця] дає на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся (Колгоспник України, 2, 1958, 15).
2. Морське, річкове і т. ін. дно. Підводний човен лежав на ґрунті (Микола Трублаїні, II, 1955, 316).
3. заст. Земельний наділ. Послужив він рік, а на другий уже ґрунт і хату купив (Панас Мирний, II, 1954, 39); Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 37); * У порівняннях. Без батьків, як без ґрунту, без дітей, як без крил (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 294); // Двір з усіма прилеглими будівлями, угіддями. У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125).
4. перен. Те, що становить основу чого-небудь, є вихідним матеріалом для створення, виникнення чогось. Дружба народів — ґрунт, на якому росте й квітне радянська поезія (Радянське літературознавство, 10, 1949, 10); Партійність і народність є тим ґрунтом, на якому формувалось і зростало соціалістичне мистецтво (Мистецтво, 1, 1966, 4).
Ілюстрації
|
|
|
|
