Відмінності між версіями «Цера»
(→Джерела та література) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
[http://sum.in.ua/s/cera Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 201.] | [http://sum.in.ua/s/cera Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 201.] | ||
| − | [https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B0 | + | [https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B0 Словник української мови] |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 14:14, 28 жовтня 2018
Цера, -ри, ж. Цвѣтъ лица. Котл. Ен. VI. 81. Як циган, смуглой цери був. Котл. Ен. ІІІ. 31.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЦЕ́РА, и, жін., діал.
Колір обличчя. І перевізчик [перевізник] тут явився, Як циган, смуглой [смуглої] цери був, Од сонця ввесь він попалився (Іван Котляревський, I, 1952, 130); [Сабіна (до Йоганни, облесливо):] Твоя рабиня вже доложить хисту: всі зморщечки отут попри очицях, навколо вустоньків і між брівками чудово замалює, зробить церу таку свіженьку, як була колись! (Леся Українка, III, 1952, 170); — Подобається тобі твоя друкарка? — ..Зоня? ..Не має гарної цери... (Ірина Вільде, III, 1968, 331)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
цера - іменник, жіночий рід, неістота, однина і множина
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | цера | цери |
| Родовий | цери | цер |
| Давальний | цері | церам |
| Знахідний | церу | цери |
| Орудний | церою | церами |
| Місцевий | на/у цері | на/у церах |
| Кличний | церо | цери |
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 201.
