Відмінності між версіями «Зімовик»
(→Джерела та література) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | [http://sum.in.ua/s/zymovyk | + | [http://sum.in.ua/s/zymovyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 567.] |
− | + | ||
− | [ Словник української мови: в 11 | + | [http://sum.in.ua/s/zymivnyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 566.] |
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/zymivnyk Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 566.] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 12:58, 28 жовтня 2018
Зімовик, -ка, м. 1) Погребъ, куда на зиму кладутъ ульи съ пчелами. Уже останнії дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зімовик поставили. Г. Барв. 160. 2) = Зімовник. Наш таки січовик Печина привіз його з якогось зімовика. Стор. II. 11.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.
ЗИМОВИ́К, а, ч., рідко.
1. Те саме, що зимівни́к. Уже останні дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зимовик поставили (Барв., Опов.., 1902, 160).
2. Те саме, що зимі́вник. Скінчивши своє діло, недовго він зоставався в коші, дуже вже старий був і, подякувавши за хліб-сіль, помандрував собі у степи, щоб де-небудь сісти зимовиком і завести пасіку, бо дуже кохався у бджолі (Стор., І, 1957, 202).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 567.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 566.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 566.