Відмінності між версіями «Сапання»
(→Див. також) |
|||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | СА́ПАННЯ, я, сер. Дія за значенням са́пати і звуки, утворювані цією дією. Кругом тихо було,.. тілько сонне сапання служниці чути було з-за печі (Іван Франко, V, 1951, 407); Нараз до його слуху долетіло з боку омшаника важке сапання і глухий гупіт (Петро Колесник, Терен.., 1959, 109); * У порівняннях. Гомін хвиль перейшов у бухання. Спочатку глухе, як важке сапання (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 56.Коментарі (0) | ||
| + | САПА́ННЯ, я, сер. | ||
| + | |||
| + | 1. Дія за значенням сапа́ти. Захопившись сапанняму Тетяна незчулася, як опинилась під зливою (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 94); Найбільш трудомісткою операцією, як відомо, раніше було ручне сапання. Механізований міжрядний обробіток звільнив людей від цієї важкої роботи (Радянська Україна, 22.III 1961, 2). | ||
| + | |||
| + | 2. Пора, період, коли найінтенсивніше сапають. — Дасте мені, куме Семене, плуга? Я вам відроблю в сапання (Лесь Мартович, Тв., 1954, 75). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maxresdefault.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maxresdefault_(1).jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ploskorezf6-364x245.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sornjaki_na_kartoshke_104207030.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|3&v=Urlk7YY3p_A}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | http://acc.cv.ua/news/chernivtsi/sapaemo-poki-maemo-sili-chomu-bukovinski-selyani-dosi-na-gorodi-vikoristovuyut-metod-batkiv-video-28409 | ||
| + | |||
| + | http://vseslova.com.ua/word/%D0%A1%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-68001u | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 56. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 23:07, 27 жовтня 2018
Сапа́ння, -ня, с. Полотье.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
СА́ПАННЯ, я, сер. Дія за значенням са́пати і звуки, утворювані цією дією. Кругом тихо було,.. тілько сонне сапання служниці чути було з-за печі (Іван Франко, V, 1951, 407); Нараз до його слуху долетіло з боку омшаника важке сапання і глухий гупіт (Петро Колесник, Терен.., 1959, 109); * У порівняннях. Гомін хвиль перейшов у бухання. Спочатку глухе, як важке сапання (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 56.Коментарі (0) САПА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням сапа́ти. Захопившись сапанняму Тетяна незчулася, як опинилась під зливою (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 94); Найбільш трудомісткою операцією, як відомо, раніше було ручне сапання. Механізований міжрядний обробіток звільнив людей від цієї важкої роботи (Радянська Україна, 22.III 1961, 2).
2. Пора, період, коли найінтенсивніше сапають. — Дасте мені, куме Семене, плуга? Я вам відроблю в сапання (Лесь Мартович, Тв., 1954, 75).
Ілюстрації
|
.jpg)
|
|
|
Медіа
Див. також
http://vseslova.com.ua/word/%D0%A1%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-68001u
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 56.
