Відмінності між версіями «Чоло»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Чоло́ або лоб (лобова́ діля́нка, лат. regio frontalis) — анатомічна ділянка голови людини, обмежена волосистою частиною голови зверху та брівми (надочничним краєм лобової кістки) знизу. По боках чоло обмежене скронями. Найбільший м'яз лобової ділянки — лобове черевце потилично-лобового м'яза. | |
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:54, 27 жовтня 2018
Чоло, -ла, с. 1) Лобъ, чело. Нікому на чолі не написано, що він. Ном. № 6139. Високе чоло гетьманське. МВ. І. Чоло́м давати, оддавати. Привѣтствовать особымъ образомъ: хлопнувъ ладонью по протянутой ладони привѣтствуемаго, перевернуть затѣмъ его руку и поцѣловать, — обычное привѣтствіе дѣтей. Дай чолом! Ном. № 9276. Сим. 234. Старий батько сидить коло хати та вчить внукапузанчика чолом оддавати. Шевч. 261. Вообще привѣтствовать, кланяться. У намет уступає, пану Филоненку, корсунському полковнику, чолом даває. Мет. 41. Чоло́м! Привѣтствую! Здравствуйте! Чолом, вельможний пане господарю! К. ЦН. 173. Бити, ударити чоло́м. Поклониться до земли, поклониться. Вдарили чолом перед нашим столом. Грин. III. 497. Бити чоло́м за дворо́м. Предложеніемъ могарыча добывать пропускъ поѣзду новобрачнаго въ дворъ новобрачной. МУЕ. III. 117. (Черниг.). 2) Часть очіпка, покрывающая лобъ, околышъ у очіпка. Вас. 191. 3) Фасадъ, передняя часть дома. Чолом стоїть хата. Ном. № 10287. Наняв великий двір і хати чолом на городський базар. Мкр. Г. 45. 4) Въ гуцульской церкви въ крышѣ крыла треугольный причілок, стоящій вертикально. Шух. I. 116, 117. 5) Передняя часть гончарной печи. МУЕ. І. 60. (Черниг.). 6) Въ срубленномъ и очищенномъ отъ вѣтвей деревѣ: тонкій конецъ его. Шух. I. 179, 181. 7) Самое лучшее, отборное. Рудч. Ск. II. 134. Вас. 203. Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть. Чільна мука, саме чоло. Каменец. у. Ум. Чільце́. Чільце росою мов покрилось (т. е. лобикъ вспотѣлъ). Мкр. Г. 36. См. еще чолко. Чоло́ або лоб (лобова́ діля́нка, лат. regio frontalis) — анатомічна ділянка голови людини, обмежена волосистою частиною голови зверху та брівми (надочничним краєм лобової кістки) знизу. По боках чоло обмежене скронями. Найбільший м'яз лобової ділянки — лобове черевце потилично-лобового м'яза.
Зміст
Сучасні словники
Чоло́ або лоб (лобова́ діля́нка, лат. regio frontalis) — анатомічна ділянка голови людини, обмежена волосистою частиною голови зверху та брівми (надочничним краєм лобової кістки) знизу. По боках чоло обмежене скронями. Найбільший м'яз лобової ділянки — лобове черевце потилично-лобового м'яза.
Ілюстрації
|
|
|
|
