Відмінності між версіями «Здумати»
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зду́мати, -ся. '''См. '''Здумувати, -ся. ''' | '''Зду́мати, -ся. '''См. '''Здумувати, -ся. ''' | ||
| + | [[Категорія:Зд]] | ||
Раптом замислити, надумати зробити що-небудь. Здумала Раїса їхати.. в містечко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 322); Євгеній, сівши панувати В селі, на лоні самоти, Щоб якось час промарнувати, Новини здумав завести (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 45); | Раптом замислити, надумати зробити що-небудь. Здумала Раїса їхати.. в містечко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 322); Євгеній, сівши панувати В селі, на лоні самоти, Щоб якось час промарнувати, Новини здумав завести (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 45); | ||
// Захотіти, побажати чого-небудь. Накупить гостинців, чого тільки здумати можна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 313); [Олеся:] На сподіваного гостя багато треба, прийду, коли здумаю (Марко Кропивницький, II, 1958, 287). | // Захотіти, побажати чого-небудь. Накупить гостинців, чого тільки здумати можна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 313); [Олеся:] На сподіваного гостя багато треба, прийду, коли здумаю (Марко Кропивницький, II, 1958, 287). | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Раптом замислити, надумати зробити що-небудь. Здумала Раїса їхати.. в містечко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 322); Євгеній, сівши панувати В селі, на лоні самоти, Щоб якось час промарнувати, Новини здумав завести (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 45); | |
| + | // Захотіти, побажати чого-небудь. Накупить гостинців, чого тільки здумати можна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 313); [Олеся:] На сподіваного гостя багато треба, прийду, коли здумаю (Марко Кропивницький, II, 1958, 287). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_30289975-stock-photo-pretty-woman-think-looking-up.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_19348085-stock-photo-question-mark-over-head.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Depositphotos_75952741-stock-illustration-business-thinking-with-question-marks.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_99372532-stock-photo-thoughtful-woman-thinking-over-blackboard.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|YWeVMAgEk7Q}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 22:51, 27 жовтня 2018
Зду́мати, -ся. См. Здумувати, -ся. Раптом замислити, надумати зробити що-небудь. Здумала Раїса їхати.. в містечко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 322); Євгеній, сівши панувати В селі, на лоні самоти, Щоб якось час промарнувати, Новини здумав завести (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 45); // Захотіти, побажати чого-небудь. Накупить гостинців, чого тільки здумати можна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 313); [Олеся:] На сподіваного гостя багато треба, прийду, коли здумаю (Марко Кропивницький, II, 1958, 287).
Зміст
Сучасні словники
Раптом замислити, надумати зробити що-небудь. Здумала Раїса їхати.. в містечко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 322); Євгеній, сівши панувати В селі, на лоні самоти, Щоб якось час промарнувати, Новини здумав завести (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 45); // Захотіти, побажати чого-небудь. Накупить гостинців, чого тільки здумати можна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 313); [Олеся:] На сподіваного гостя багато треба, прийду, коли здумаю (Марко Кропивницький, II, 1958, 287).
Ілюстрації
|
|
x140px | 
|
