Відмінності між версіями «Дужень»

Поточна версія на 13:00, 27 жовтня 2018

Дужень, -ня, м. = Дужак. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Силачъ. Там і дужак отой чумак: не швидко б з моці збивсь. Лубен. у.

Сучасні словники

Силач

СИЛА́Ч, а, чол. Людина великої фізичної сили. Не б'ється [Турн], бач, а мов жартує, Бо був вертлявий і силач (Іван Котляревський, I, 1952, 255); [Стась:] А як ви гадаєте, багато знайдеться силачів, щоб оту вірьовку порвали? (Степан Васильченко, III, 1960, 395); Силач Терешко Кнур здобув сокиру й обценьки і збивав із звільнених невільників кайдани (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 120); Мідна снарядна гільза сплющена, зігнута вдвоє, наче побувала в руках у якогось силача (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 327); * Образно. Чи бачиш — з лісів виднокругу Сталеві ідуть силачі, Могутньої Волги потугу На плечах в Москву несучи? (Микола Бажан, Роки, 1957, 264). ♦ Силач [який] знайшовся — уживається, щоб показати іронічне або зневажливе ставлення до того, хто хвастає своєю силою. — Я його [бугая].. удержу. — Штани свої краще держи! Силач який знайшовся (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 114); — Я, тату, можу вам оцього прутика вузлом зав'язати... — Ну-ну, — посміхається Мирон, — силач знайшовся (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 116).

Сильний

1. Який має велику фізичну силу (про людину, тварину); протилежне слабкий, слабий. — Та, мабуть, же він [лев] і здоровий дуже, сильний? (Панас Мирний, I, 1949, 171); Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний (Іван Франко, VI, 1951, 34); Грицько був хлопець «геройський», як говорили про нього на селі: рослий, сильний, відважний (Андрій Головко, II, 1957, 514); * Образно. Хоче море човна розламати, Трдщить, ломить, піском засипає. Сильне море! Нащо стільки сили? (Леся Українка, I, 1951, 68); // у знач. ім. сильний, ного, чол. Той, хто має велику фізичну силу. Сильний зове тебе [ніч] сили впокоїти, Хворий — щоб врази забуть (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 316); // Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини); міцний. Еней і сам трусивсь до бою, Щоб сильною своєй рукою Головку Турну обчесать (Іван Котляревський, I, 1952, 281); Погляд Рубіна був сміливий, рут костисті; ноги великі й сильні (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 4); // Добре розвинений; дужий. Мені видно легке гойдання всіх трьох криластих хребтів [собак], м'яких, вовнистих і звіряче сильних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); Тимко.. крадькома обзирав її красиву, сильну, гнучку спину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 212); // Який здійснюється з великою фізичною силою. Раптом сильним рухом він кинув кресаню на землю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 340); Не можна відмовити самураю в мужності. Сильний і пристрасний був його стрибок (Олександр Довженко, I, 1958, 125); Черниш забирався все вище й вище.. Хапався за нього [виступ] сильною мертвою хваткою (Олесь Гончар, III, 1959, 100); // Який має велику життєву силу, енергію (про рослину, землю і т. ін.). Суворо-кам'яно стоять [смереки] у великім мовчанню і царственно віють під хмарами сильною зеленню.. вершин (Гнат Хоткевич, II, 1966, 106).

Сильна стать див. стать; Сильний, як (мов, немов і т. ін.) бик — який має дуже велику фізичну силу; дуже міцний фізично. З Енеєм плив Массик, .. ледащо неробоче, А сильний і товстий, мов бик (Іван Котляревський, I, 1952, 251).

2. Який має твердий, стійкий, вольовий характер, який виявляє рішучість, наполегливість у чому-небудь, непохитність духу. — Твій гніт, моя сильна, моя незламна Галю, ніколи не «мулив» мене (Леся Українка, III, 1952, 686); Щастя не дається дурно.. Навіть такі сильні натури, як Франко, відчувають це (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); — Для революційної боротьби потрібні сильні люди, а не такі... що при першому.. випробуванні... (Андрій Головко, II, 1957, 586); // у знач. ім. сильний, ного, чол.; сильна, ної, жін. Людина з твердим, стійким, вольовим характером. Хто придивлявся до життя, той не раз бачив, як сягають вершин сильні і як збиваються на манівці слабодухі (Мистецтво, 3, 1962, 3); // Який відзначається наполегливістю, рішучістю, непохитністю. Головними рисами сильного характеру є висока ідейна переконаність, незламна воля (Знання та праця, 7, 1967, 31).

Сильний духом — який виявляє наполегливість, рішучість у чому-небудь, непохитність духу. — Ти думаєш, що ми не можемо підняти якір свого корабля й поставити паруси? Що ми не сильні духом і ділами..? (Юрій Яновський, II, 1958, 96).

3. Який має владу, великий вплив, авторитет; могутній, міцний. — Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство (Іван Котляревський, I, 1952, 70); В Єгипті в давнину — не вадить теє знати — Жив цар преславний, сильний і багатий (Іван Франко, XIII, 1954, 382); Возз'єднання з сильною централізованою Російською державою сприяло розвиткові економіки і культури України (Тези про 300-річчя возз'єднання.., 1954, 11); // Значний за своїм становищем; впливовий. Нівроку розумний, гострий, як бритва, Саєнко не пропускав случаю [нагоди], щоб не побрити своїх сильних родичів (Панас Мирний, I, 1949, 382); // у знач. ім. сильний, ного, чол. Той, хто має владу, великий вплив, авторитет, значне становище. У поросі люди, як той шпориш придорожній, затолочені сильним, багатим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 41); У відносинах між імперіалістичними державами панує право сильного і верх бере той, хто має більший воєнно-економічний потенціал (Радянська Україна, 19.IX 1962, 4). ♦ Сильна рука: а) владна, впливова людина. — Вас не задовольнить жоден мрійник і романтик. Вам треба сильної руки (Юрій Яновський, II, 1958, 56); б) авторитетна протекція, допомога, підтримка. — Полтава бореться, друзі!.. Чиясь сильна рука підтримує нас! (Олесь Гончар, IV, 1960, 81); Сильні світу [сього] — найвпливовіші, наймогутніші люди, що мають високе суспільне становище і від яких залежить доля багатьох. Б'ють на нас і ясно, й тайно вороги непримиримі.. Відреклись нас сильні світу — і князі, і воєводи (Іван Франко, XI, 1952, 207); Сильною рукою — сміливо, владно (робити, здійснювати щось). Не відає [філоксера], що над нею стоїть істота, котра сильною рукою відбере життя мільярдам ворогів винограду... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210).

4. Значний за силою, ступенем вияву. Мороз був сильний, аж тріщав (Марко Вовчок, I, 1955, 292); Нічна задуха насичена була сильними пахощами татарського зілля, куширу, зогрітої води (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 337); Сильний порив бурі, розлітаються папери по підмур'ю (Степан Васильченко, III, 1960, 244); Хазяїн басовито підтягував гостеві, а в хазяйки виявився сильний високий голос (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 90); Сильний сухий тріск із спалахом синіх іскор блискавкою розірвав тишу і темінь ночі (Юрій Смолич, I, 1958, 97); Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій (Микола Трублаїні, Крила.., 1947, 26); // Інтенсивний, глибокий, значний за своєю напруженістю (про почуття, переживання, враження і т. ін.). Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості — сильне обурення стрепенуло його істоту (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 356); Стерлися сильні почуття (Василь Еллан, II, 1958, 63).

Сильна вода — про повноводу, швидку річку або велику повінь. Вона ще зроду не бачила такої сильної води (Павло Чубинський, II, 1878, 30); Чорні його брови, а голова вже, як сніг, біла; мужнє й поважне обличчя.. Се як вода сильна, що колись кручі, береги виривала, роблячи, а се вже у землю увійшла (Марко Вовчок, I, 1955, 171). 

▲ Сильна доля див. доля 2; Сильне керування, грам. — синтаксичний зв'язок між словами, при якому вибір відмінкової форми пояснюючого слова обумовлюється підпорядковуючим. Вибір відмінкової форми може залежати від підпорядковуючого члена (сильне керування), від смислу висловлення (слабке керування), а також від особливостей граматичної будови зворотів, властивих синтаксичним нормам даної мови (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 80); Сильні пшениці — сорти пшениці, які мають великий вміст білка й настільки в'язку клейковину, що для одержання з їх борошна високоякісного хліба потрібне значне подовження бродильного процесу. Сильними пшеницями в хлібному виробництві називають такі, що мають великий вміст білка (Наука і життя, 9, 1959, 29); Тісто з борошна сильних пшениць дає добру пружність і розтяжність (Хлібороб України, 8, 1966, 16).

5. Добре озброєний, укріплений; значний за своїми оборонними й наступальними можливостями. Підмога сильна надійшла, Але шкода, вже пізно! (Леся Українка, I, 1951, 359); — Не пробитись, мабуть, нам до Житомира. Втомились ми, а ворог сильний (Олександр Довженко, I, 1958, 207).

6. Значний за своєю дією, впливом на кого-небудь; вражаючий. Книжка зроблена прекрасно, картина виходить сильна і яскрава (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 371); Словом сильним, мов трубою, Міліони зве [революційний дух] з собою (Іван Франко, X, 1954, 7); — Дехто з визначних письменників, маючи якийсь сильний сюжет і відчуваючи, що сам його реалізувати не зможе, добровільно віддає свій сюжет іншому (Олесь Донченко, VI, 1957, 619); 18 листопада 1845 р. в Переяславі Шевченко пише «Кавказ» — на диво сильну у всіх відношеннях поему (Вітчизна, 3, 1962, 195); // чим. Який виділяється, характеризується чимсь, має перевагу в чомусь; визначальний. Всі найкращі твори радянського мистецтва, які здобули йому всесвітнє визнання і назавжди ввійшли у скарбницю художньої культури XX століття, сильні насамперед реалізмом (Радянське літературознавство, 9, 1967, 6); Радянська дитяча література сильна тим, що вона бореться за прогресивні цілі (Літературна газета, 9.IX 1948, 3).

Сильна сторона — цінна якість, властивість кого-, чого-небудь. Граф Лев Толстой.. був виразником поглядів і настроїв російського селянства в пореформену епоху, в період назрівання революції 1905 року, з усіма сильними і слабкими сторонами цих поглядів (Максим Рильський, IX, 1962, 170); Сильні слова — різкі, дошкульні слова. Батька не на жарт стривожила ця мова дочки, бо він знав, що в неї не було звички розкидатися сильними словами (Андрій Головко, II, 1957, 586).

7. Обґрунтований, достатній для переконання кого-небудь у чомусь; переконливий. Сильний аргумент; Сильний довід.

8. Який ефективно діє на кого-, що-небудь. Сильні ліки; Сильна отрута; Сильний засіб; Пішла [дівка] з Василем до пивоварні й купила йому сильне пиво. Таке, що коли напився, серце пташине з нього вискочило (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 165).

9. розм. Який глибоко знає що-небудь, розуміється на чомусь, добре виконує свою справу; здібний, умілий. Сильний учень; Сильний шахіст; // Який задовольняє високі вимоги, є майстром; визначний. Я не настільки сильний, щоб бути літературним ватажком напряму (Леся Українка, III, 1952, 686).

10. розм. Значний силою впливу, величиною, розміром, розмахом, кількістю. Були на селі сильні багачі (Словник Грінченка); Прийшли у такий сильний ліс, що йому і кінця-краю нема (Словник Грінченка); Що там за сильний ярмарок стає у тому Довгопіллі! Куди нашому! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 57); Бурмак ставить на взірець артіль, що завжди вчасно засіває поле, збирає сильні врожаї (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 218); Упав він на коліна І, поклонившися, подав свою картину. Вона поглянула з суворістю знавця (Суворість їй була так само до лиця): — Чудово! Сильний хист і олівець поправний! (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 108).

11. діал. Міцний. Проти двох камениць були сильні, великі дубові брами в мурі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 163).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Силач Сильний Богатир

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 453.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Зовнішні посилання