Відмінності між версіями «Пузатий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Див. також) |
|||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | *[http://ivona.bigmir.net/health/441448-Velikij-zhiv-t-p-jat-najposhiren-shih-prichin Великий живіт: п'ять найпоширеніших причин] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 10:37, 27 жовтня 2018
Пузатий, -а, -е. Брюхатый. Шевч.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПУЗАТИЙ, а, е, розм.
1. З великим животом, товстий. За богами - панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані - Пикаті, пузаті!.. (Шевч., І, 1963, 244); Шибонув його з пістоля в лице пузатий курінний... Упав козак... (Сос., І, 1957, 360); Молодий хлопець сидів охляп на низенькій пузатій конячині (Коп., Лейтенанти, 1947, 178).
2. перен. Низький і широкий, з опуклими, випнутими боками (про неживі предмети). Червоне зарево [заграва] полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі (Мирний, І, 1954, 339); На столі вже пузатий чайник пирхає, що аж покришка бряжчить (Донч., VI, 1957, 188); Взяв [Карпо] під пахву пузатий портфель, пішов з установи додому (Шиян, Баланда, 1957, 200).